ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ІНШОМОВНОЇ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Автор(и)

  • G. M. Lapa Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна
  • A. M. Semysiuk Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVI.2.60.2017.26

Ключові слова:

медичний дискурс, дискурсивна компетенція, комунікативні норми, мова і медицина, лінгвоактивна професія

Анотація

Мета – розвиток англомовної комунікації, яка може знадобитися майбутнім фахівцям успішно спілкуватися зі своїми зарубіжними колегами на такі теми: аналіз, обстеження хворого, вміння представляти хворого, описати випадок з практики, взяти участь у дискусіях, обґрунтувати вибір діагностики та лікування, представити процес обходу хворих, використовувати міжкультурну комунікацію в медицині та обраній професії

Матеріал та методи. Вивчення медичного дискурсу сприяє формуванню мовного портрету сучасного лікаря, розвитку його комунікативного впливу на пацієнта, мистецтву спілкуватися мовою пацієнта, ефективність цього аспекту лікарської діяльності залежить від культури цієї лінгвокомунікативної професії, оскільки цей принцип відіграє не останню роль для успішної діагностики та терапії хворих. Вміння лікаря володіти словом входить до рангу його професіональної компетенції, тому в процесі викладання іноземних мов викладач реалізує медичний дискурс для досягнення професійної мети, який вербально визначає концепт « лікар – пацієнт – родичи».

Результати. Вербальна комунікація лікарів, медичного персоналу є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності, в якій вони використовують різні види спілкування у різноманітних аспектах повсякденної роботи: організаційної, лікувальної, профілактичної, публічних виступах (наради, конференції), вони формують цілісну картину дискурсивної діяльності лікаря , як цілителя, співрозмовника, консультанта, психолога.  

Висновки.  В рамках розробки сучасної моделі дискурсивної компетенції медичних фахівців необхідно спрямовувати весь курс підготовки майбутніх лікарів на навчання медичного дискурсу для коректного використання багатогранних елементів даного лінгвістичного феномена. 

Посилання

Beilinson L.S. Meditsynskii diskurs / Yazykovaya lichnost’: institutsyonnyi i personalnyi diskurs [Medical Discourse / Language Person: Institutional and Personal Discourse]. Volgograd, 2000. S.105- 118. (in Russian).

Ivanchuk I.A. Kultura rechi v deiatel’nosti vracha (k probleme formirovaniia elitarnogo tipa yazykovoi lichnosti v professional’noi meditsyne) [Culture of speech in the activities of a doctor (to the problem of the formation of an elite type of language personality in professional medicine)] Voprosy stilistiki. Saratov. 1998. S.187-195. (in Russian).

Orobchuk D.B. Sotsial’no-rol’ovyi, komunikatyvnyi ta strukturno-semantychni osoblyvosti medychnogo dyskursu [Socio-role, communicative and structural-semantic peculiarities of medical institutional discourse]. Aktual’ni pytannia suspil’nykh nauk, istorii medytsyny ta movoznavstva, Chernivtsi 2014, 3. S. 52-56. (in Ukrainian).

Sidorova N.Yu. Kommunikativnoe povedenie neravnostatusnykh sub’ektov meditsynskogo diskursa (na materiale nemetskogo yazyka) [Communicative Behavior of Non-Equivalent Subjects of Medical Discourse (on the Material of the German Language)] / N.Yu. Sidorova. Avtoreferat dissertatsii kandidata filologicheskikh nauk.Volgograd. 2008. – 20c. (in Russian).

Cicourel A.V. Language and medicine. Cambridge University. 2004. P.407-429.

Schrimpf V., Bahnemann M. Deutsch fur Arstinnen und Arste. Kommunikations / Training fur Klinik und Praxis. Berlin, 2009, 164 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-06

Номер

Розділ

Статті