ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ІНШОМОВНОЇ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Анотація

Мета – розвиток англомовної комунікації, яка може знадобитися майбутнім фахівцям успішно спілкуватися зі своїми зарубіжними колегами на такі теми: аналіз, обстеження хворого, вміння представляти хворого, описати випадок з практики, взяти участь у дискусіях, обґрунтувати вибір діагностики та лікування, представити процес обходу хворих, використовувати міжкультурну комунікацію в медицині та обраній професії

Матеріал та методи. Вивчення медичного дискурсу сприяє формуванню мовного портрету сучасного лікаря, розвитку його комунікативного впливу на пацієнта, мистецтву спілкуватися мовою пацієнта, ефективність цього аспекту лікарської діяльності залежить від культури цієї лінгвокомунікативної професії, оскільки цей принцип відіграє не останню роль для успішної діагностики та терапії хворих. Вміння лікаря володіти словом входить до рангу його професіональної компетенції, тому в процесі викладання іноземних мов викладач реалізує медичний дискурс для досягнення професійної мети, який вербально визначає концепт « лікар – пацієнт – родичи».

Результати. Вербальна комунікація лікарів, медичного персоналу є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності, в якій вони використовують різні види спілкування у різноманітних аспектах повсякденної роботи: організаційної, лікувальної, профілактичної, публічних виступах (наради, конференції), вони формують цілісну картину дискурсивної діяльності лікаря , як цілителя, співрозмовника, консультанта, психолога.  

Висновки.  В рамках розробки сучасної моделі дискурсивної компетенції медичних фахівців необхідно спрямовувати весь курс підготовки майбутніх лікарів на навчання медичного дискурсу для коректного використання багатогранних елементів даного лінгвістичного феномена.