DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVI.2.60.2017.6

ОКРЕМІ ПОКАЗНИКИ ІМУНОРЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ І РЕАКТИВНОЇ ВІДПОВІДІ НЕЙТРОФІЛІВ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ ЗА НАЯВНОСТІ ТРОФІЧНОЇ ВИРАЗКИ

S. I. Ivashchuk, M. V. Krasovsky, I. G. Krasovska

Анотація


Мета роботи – встановлення патогенетичних механізмів реактивної відповіді нейтрофілів та імунорезистентності організму хворих на синдром діабетичної стопи, залежно від наявності трофічної виразки стопи.

Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 98 хворих, яких було розподілено у дві групи по 49 пацієнтів, залежно від наявності чи відсутності трофічної виразки. Визначали абсолютну і відносну кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин, розраховували показники реактивної відповіді нейтрофілів, лейкоцитарний індекс інтоксикації за Кальф-Каліфом у модифікації В.К.Островського та індекс резистентності організму.

Результати. У хворих на синдром діабетичної стопи за наявності трофічної виразки визначався вищий у 2,19 раза лейкоцитарний індекс інтоксикації, ніж за її відсутності і в 2,84 раза порівняно з групою контролю, що свідчить про зростання рівня ендогенної інтоксикації. При цьому спостерігалося достовірне зниження імунологічної резистентності організму з небезпекою розвитку інфекційних ускладнень. Показано, що імунологічні механізми за розвитку трофічної виразки стопи у хворих на синдром діабетичної стопи реалізуються через підвищення в 12,06 раза реактивної відповіді нейтрофільних гранулоцитів на тлі зниження в 1,9 раза рівня лімфоцитів.

Висновки. Наявність трофічної виразки за синдрому діабетичної стопи супроводжується вищим рівнем інтоксикації на тлі зниження в 1,42 раза індексу резистентності організму і зростанням неспецифічного захисту за рахунок активації нейтрофілів.


Ключові слова


синдром діабетичної стопи; трофічна виразка; реактивна відповідь нейтрофілів; імунорезистентність

Повний текст:

PDF

Посилання


Ivashchuk S.I. (2014) “Leikotsytarni indeksy intoksykatsii u realizatsii imunolohichnykh mekhanizmiv formuvannia hostroho pankreatytu: novyi pohliad na «staru» problem” [Intoxication leukocyte indexes in the immunological mechanism realization of acute pancreatitis formation: a new look at the “old” problem]. Simeina medytsyna. No 5(55). pp. 120-124. [in Ukrainian].

Kazmirchuk V.Ie., Kovalchuk L.V. (2006) “Klinichna imunolohiia i alerholohiia: navchalnyi posibnyk”. Vinnytsia: Nova knyha. 528 p. [in Ukrainian].

Rusyn V.I., Korsak V.V., Rusyn V.V., Nosenko O.A., Korsak Iu.V. (2014) “Kompleksne likuvannia neiroishemichnoi formy syndromu diabetychnoi stopy: mozhlyvosti vakuum-terapii” [Complex treatment of neuro-ischemic form of diabetic foot syndrome: advantages of vacuum-therapy]. Shpytalna khirurhiia. No 3. pp. 51-53. [in Ukrainian].

Liapis M.O., Herasymchuk P.O. (2001) “Syndrom stopy diabetyka”. Ternopil: Ukrmedknyha. 276 p. [in Ukrainian].

Maslova O.V., Suncov Ju.I. (2011) “Jepidemiologija saharnogo diabeta i mikrososudistyh oslonenij” [Epidemiology of diabetes mellitus and microvascular complications]. Saharnyj diabet. No 3. pp. 6-11. [in Russian].

Siplivyj V.A., Kon' E.V., Evtushenko D.V. (2009) “Ispol'zovanie lejkocitarnyh indeksov dlja prognozirovanija ishoda peritonita” [The use of leukocyte indexes in prediction of peritonitis outcome]. Klіnіchna hіrurgіja. No 9. pp. 21-26. [in Russian].

Sydorchuk I.I., Sydorchuk L.I., Levytska S.A., Sydorchuk R.I., Sydorchuk L.P., Sydorchuk A.S. (2014) “Fahotsytarna i sekretorna aktyvnist neitrofiliv i monotsytiv peryferiinoi krovi patsiientiv iz syndromom khronichnoi vtomy” [The phagocytic and secretory activity of monocytes and neutrophils in peripheral blood of patients with chronic fatigue syndrome]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. Vol. ХІІІ, No 1 (47). pp. 126-128.

Bañuelos-Barrera P. Arias-Merino E.D., Bañuelos-Barrera Y. Risk factors of foot ulceration in patients with Diabetes Mellitus type 2. Invest Educ Enferm. 2013. Vol. 31(3). P. 442-449.

Guariguata L., Whiting D.R., Hambleton I. [et al.] “Global estimates of diabetes prevalence for 2013 and projections for 2035”. Diabetes Research and Clinical Practice. 2014. Vol. 103, No. 2. P. 137-149.

Hu F.B. Globalization of Diabetes. The role of diet, lifestyle, and genes. Diabetes Care. 2011. Vol. 34(6). P. 1249-1257. https://doi.org/10.2337/dc11-0442. (Accessed 20 May 2017)

IDF, IDF Diabetes Atlas, 7th edition, 2015. URL: http://www.diabetesatlas.org/key-messages.html. (Accessed 20 May 2017)

Paisey R.B., Darby T., George A.M. [et al.] Prediction of protective sensory loss, neuropathy and foot ulceration in type 2 diabetes. BMJ Open Diabetes Research and Care. 2016. Vol. 4, e000163. DOI:10.1136/bmjdrc-2015-000163. (Accessed 20 May 2017)

Schaper N.C., Andros G., Apelqvist J. [et al.] Specifc guidelines for the diagnosis and treatment of peripheral arterial disease in a patient with diabetes and ulceration of the foot. Diabetes Metab Res Rev. 2012. Vol. 28(Suppl 1). P. 236-237.

Yazdanpanah L. Nasiri M., Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer. World J Diabetes. 2015. Vol. 6(1). P. 37-53.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Іващук С.І. Лейкоцитарні індекси інтоксикації у реалізації імунологічних механізмів формування гострого панкреатиту: новий погляд на «стару» проблему. Сімейна медицина. 2014. №5 (55). C. 120-124.

2. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія і алергологія: навч. посіб. Вінниця: Нова книга, 2006. 528 с.

3. Русин В.І., Корсак В.В., Русин В.В. [та ін.]. Комплексне лікування нейроішемічної форми синдрому діабетичної стопи: можливості вакуум-терапії. Шпитальна хірургія. 2014. № 3. С. 51-53.

4. Ляпіс М.О., Герасимчук П.О. Синдром стопи діабетика. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. 276 с.

5. Маслова О.В., Сунцов Ю.И. Эпидемиология сахарного диабета и микрососудистых осложнений. Сахарный диабет. 2011. №3. С. 6-11.

6. Сипливый В.А., Конь Е.В., Евтушенко Д.В. Использование лейкоцитарных индексов для прогнозирования исхода перитонита. Клінічна хірургія. 2009. № 9. С. 21-26.

7. Фагоцитарна і секреторна активність нейтрофілів і моноцитів периферійної крові пацієнтів із синдромом хронічної втоми. Сидорчук І.Й. та ін. Клінічна та експериментальна патологія. 2014. Т. ХІІІ, № 1 (47). С. 126-128.

8. Bañuelos-Barrera P. Arias-Merino E.D., Bañuelos-Barrera Y. Risk factors of foot ulceration in patients with Diabetes Mellitus type 2. Invest Educ Enferm. 2013. Vol. 31(3). P. 442-449.

9. Guariguata L., Whiting D.R., Hambleton I. [et al.] “Global estimates of diabetes prevalence for 2013 and projections for 2035”. Diabetes Research and Clinical Practice. 2014. Vol. 103, No. 2. P. 137-149.

10. Hu F.B. Globalization of Diabetes. The role of diet, lifestyle, and genes. Diabetes Care. 2011. Vol. 34(6). P. 1249-1257. https://doi.org/10.2337/dc11-0442.

11. IDF, IDF Diabetes Atlas, 7th edition, 2015. URL: http://www.diabetesatlas.org/key-messages.html.

12. Paisey R.B., Darby T., George A.M. [et al.] Prediction of protective sensory loss, neuropathy and foot ulceration in type 2 diabetes. BMJ Open Diabetes Research and Care. 2016. Vol. 4, e000163. DOI:10.1136/bmjdrc-2015-000163.

13. Schaper N.C., Andros G., Apelqvist J. [et al.] Specifc guidelines for the diagnosis and treatment of peripheral arterial disease in a patient with diabetes and ulceration of the foot. Diabetes Metab Res Rev.  2012. Vol. 28(Suppl 1). P. 236-237.

14. Yazdanpanah L. Nasiri M., Adarvishi S. Literature review on the management of diabetic foot ulcer. World J Diabetes. 2015. Vol. 6(1). P. 37-53.





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754