DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVI.3.61.2017.28

ПОКАЗНИКИ ІНВАЛІДНОСТІ ВНАСЛІДОК РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Yu. O. Bezsmertnyi, H. V. Bezsmertna, A. A. Bichak, S. A. Wilczynska

Анотація


Мета роботи. Вивчити рівень, структуру, динаміку первинної та повторної інвалідності внаслідок розсіяного склерозу (РС) у Вінницькій області за 2009-2013 рр.

Матеріали та методи. За матеріалами даних медико-соціальних експертних комісій Вінницької області отримано інформацію на 1391 осіб, визнаних інвалідами внаслідок РС за 2009-2013 рр. Вперше освідчено 195, повторно – 1196 осіб. Розрахований загальний контингент інвалідів внаслідок РС з урахуванням віку, статі, важкості інвалідності.

Результати. Рівень первинної інвалідності внаслідок РС у Вінницькій області за 2009-2013 рр. зріс з 0,38 до 0,48 на 10000 населення (приріст 26,3%). У структурі первинної інвалідності внаслідок РС переважали інваліди молодого віку (72,3%), найбільшу частку склали інваліди у віці 35-44 роки – 38,3%. Важкість первинної інвалідності не була вираженою: виявлено значне переважання інвалідів ІІІ групи – 80,9%. Інвалідів ІІ групи було 17,0%, І групи – 2,1%. Рівень повторної інвалідності внаслідок РС коливався від 2,2 до 2,7 і в середньому склав 2,4 на 10000 населення. Структура повторної інвалідності внаслідок РС характеризувалася більшою важкістю. Частки інвалідів І і ІІ груп були в 4,1 та 1,5 раза, відповідно, більшими, порівняно з первинною інвалідністю. У; структурі повторної інвалідності відмічали зниження частки інвалідів ІІІ групи (58,7%) та збільшення часток інвалідів І (13,9%) та ІІ груп (58,7%). Важкість інвалідності серед чоловіків була більшою порівняно з жінками. Зі збільшення віку відбувається поступове збільшення частки осіб з важкою інвалідністю.

Висновки. Рівень первинної інвалідності внаслідок РС серед працездатного населення Вінницької області за 2009-2013 рр.  зріс на 26,3% з 0,38 до 0,48 на 10000 населення. В структурі первинної інвалідності переважають інвалідів ІІІ групи, питома вага яких склала 76,3%, інвалідів ІІ групи – 18,9%,  І групи – 4,8%. Структура повторної інвалідності внаслідок РС характеризувалась більшою важкістю. Частки інвалідів І та ІІ груп були у 4,1 та 1,5 рази більшими, порівняно з первинною інвалідністю. Виявлено значну питому вагу інвалідів молодого віку та залежність важкості інвалідності від віку хворих.


Ключові слова


розсіяний склероз; первинна інвалідність; повторна інвалідність; динаміка; структура

Повний текст:

PDF

Посилання


Voloshyn PV, Mishchenko TS, Lekomtseva YeV. Analiz poshyrenosti ta zakhvoryuvanosti na nervovi khvoroby v Ukrayini [Analysis of the prevalence and morbidity of nerve diseases in Ukraine]. Mezhdunarodnyj nevrologicheskij zhurnal. 2006;3(7): 9-13. (in Ukrainian).

Voloshina NP, Egorkina OV. Strategii lechenija rassejannogo skleroza: jeffektivnost' i bezopasnost' [Strategies for treating multiple sclerosis: efficacy and safety]. Ukraїns'kij medichnij chasopis. 2012;4(90): 32-7. (in Ukrainian).

Grishina LP, Chajchic JuA, Akmurzaeva MM. Struktura invalidnosti vsledstvie boleznej nervnoj sistemy po nozologicheskim formam boleznej i se gendernye osobennosti [Structure of disability due to diseases of the nervous system according to nosological forms of diseases and its gender features]. Vestnik Vserossijskogo obshhestva specialistov po mediko-social'noj jekspertize, reabilitacii i reabilitacionnoj industrii. 2009;3:103-6. (in Russian).

Gusev EI, Zavalishin IA, Bojko AN. Rassejannyj skleroz: klinicheskoe rukovodstvo [Multiple sclerosis: a clinical guide]. Moskva: Real Tajm; 2011. 520 s. (in Russian).

Mishchenko TS, Shul'ha OD, Bobryk NV, Shul'ha LA. Rozsiyanyy skleroz: hlobal'ni perspektyvy [Multiple sclerosis: the global perspective]. Ukrayins'kyy medychnyy chasopys. 2014;3(101):84-7. (in Ukrainian).

Alroughani RA, Al-Jumah MA. The need for a multiple sclerosis registry in the Gulf Region. Neurosciences (Riyadh). 2014;19(2):85-6.

Flachenecker P, Buckow K, Pugliatti M, Kes VB, Battaglia MA, Boyko A, Confavreux C, et al. Multiple sclerosis registries in Europe - results of a systematic survey. Mult Scler. 2014;20(11):1523-32. doi:10.1177/1352458514528760.

Flachenecker P. Multiple sclerosis databases: present and future. Eur. Neurol. 2014;72 (suppl 1):29-31.

Karabudak R, Dahdaleh M, Aljumah M, Alroughani R, Alsharoqi IA, et al. Functional clinical outcomes in multiple sclerosis: Current status and future prospects. Mult Scler Relat Disord. 2015;4(3):192-201.doi: 10.1016/j.msard.2015.03.004.

Petersen G, Wittmann R, Arndt V, Göpffarth D. Epidemiology of multiple sclerosis in Germany: regional differences and drug prescription in the claims data of the statutory health insurance Nervenarzt. 2014;85(8):990-8. doi:10.1007/s00115-014-4097-4.

Ploughman M, Beaulieu S, Harris C, Hogan S, Manning OJ, Alderdice PW, Fisk JD, et al. The Canadian survey of health, lifestyle and ageing with multiple sclerosis: methodology and initial results. BMJ Open. 2014;4(7):e005718. doi: 10.1136/bmjopen-2014-005718.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Волошин ПВ, Міщенко ТС, Лекомцева ЄВ. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні. Международный неврологический журнал. 2006;3(7): 9-13.

2. Волошина НП, Егоркина ОВ. Стратегии лечения рассеянного склероза: эффективность и безопасность. Український медичний часопис. 2012;4(90): 32-7

3. Гришина ЛП, Чайчиц ЮА, Акмурзаева ММ. Структура инвалидности вследствие болезней нервной системы по нозологическим формам болезней и её гендерные особенности.  Вестник Всероссийского общества специалистов по медико-социальной экспертизе, реабилитации и реабилитационной индустрии. 2009;3:103-6.

4. Гусев ЕИ, Завалишин ИА, Бойко АН. Рассеянный склероз: клиническое руководство. Москва: Реал Тайм; 2011. 520 с. 

5. Міщенко ТС, Шульга ОД, Бобрик НВ, Шульга ЛА. Розсіяний склероз: глобальні перспективи. Український медичний часопис. 2014;3(101):84-7.

6. Alroughani RA, Al-Jumah MA. The need for a multiple sclerosis registry in the Gulf Region. Neurosciences (Riyadh). 2014;19(2):85-6.

7. Flachenecker P, Buckow K, Pugliatti M, Kes VB, Battaglia MA, Boyko A, Confavreux C, et al. Multiple sclerosis registries in Europe - results of a systematic survey. Mult Scler. 2014;20(11):1523-32. doi:10.1177/1352458514528760.

8. Flachenecker P. Multiple sclerosis databases: present and future. Eur. Neurol. 2014;72 (suppl 1):29-31.

9. Karabudak R, Dahdaleh M, Aljumah M, Alroughani R, Alsharoqi IA, et al. Functional clinical outcomes in multiple sclerosis: Current status and future prospects. Mult Scler Relat Disord. 2015;4(3):192-201.doi: 10.1016/j.msard.2015.03.004.

10. Petersen G, Wittmann R, Arndt V, Göpffarth D. Epidemiology of multiple sclerosis in Germany: regional differences and drug prescription in the claims data of the statutory health insurance Nervenarzt. 2014;85(8):990-8. doi:10.1007/s00115-014-4097-4.

11. Ploughman M, Beaulieu S, Harris C, Hogan S, Manning OJ, Alderdice PW, Fisk JD, et al. The Canadian survey of health, lifestyle and ageing with multiple sclerosis: methodology and initial results. BMJ Open. 2014;4(7):e005718. doi: 10.1136/bmjopen-2014-005718.





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754