СВІТЛО І ВАГІТНІСТЬ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Автор(и)

  • A. M. Berbets Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
  • A. M. Barbe Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
  • O. M. Yuzko Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVI.4.62.2017.3

Ключові слова:

шишкоподібна залоза, вагітність, мелатонін, цитокіни

Анотація

Мета роботи – встановити наявність взаємозв’язку між функціонуванням шишкоподібної залози, імунною системою та вагітністю.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на 20 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі, які не народжували (дослідна група). Контрольну групу поповнили (складали) 16 щурів жіночої статі з такими ж параметрами. Після настання вагітності тварини дослідної групи піддавалися освітленню в режимі 24 години на добу за допомогою галогенних ламп «білого» світла, щурі контрольної групи перебували в режимі «12 годин світла/ 12 годин темряви». Після 21 дня з моменту підтвердження вагітності щурів забивали. У тварин вивчали рівень у крові мелатоніну та інтерлейкінів. Матки забитих щурів піддавалися патогістологічному дослідженню.

Результати. У всіх щурів дослідної групи при гістологічному дослідженні виявлено припинення розвитку вагітності, тоді як у контрольній групі вагітності розвивалися нормально. У крові щурів дослідної групи спостерігали вірогідне, порівняно з контролем, зниження концентрації мелатоніну (74,79±14,51 pg/ml, у контрольній групі 245,00±32,26 pg/ml, p<0,01), та підвищення рівня IL-6 (5,59±1,02 pg/ml, у контрольній групі 1,28±0,54 pg/ml, p<0,05).

Висновки. Пригнічення функції шишкоподібної залози, викликане освітленням, безпосередньо впливає на процес вагітності  і може викликати навіть його переривання, при цьому спостерігається активація прозапальної ланки імунітету.

Посилання

Grishchenko VI. Rol' epifiza v fiziologii i patologii zhenskoy polovoy sistemy [Role of a pineal gland in physiology and pathology of woman’s reproductive system]. Khar'kov: Vishcha shkola; 1979. 248 s. (in Russian).

Pishak VP. Shyshkopodibne tilo: mistse i rol' u khronorytmolohichnii orhanizatsii fiziolohichnykh funktsii [Pineal gland and its role and place in chrono-rhythmic organization of physiologic functions]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2002;6(3-4):4-6. (in Ukrainian).

Pishak VP, Bulyk RIe. Mekhanizmy uchasti shyshkopodibnoi zalozy v zabezpechenni tsyrkadiannoi rytmichnosti fiziolohichnykh funktsii [Mechanisms of participation of a pineal gland in the maintenance of circadian rhythmicity of the physiological functions]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2006;10(4):4-7. (in Ukrainian).

Richter HG, Hansell JA, Raut Sh, Giussani DA. Melatonin improves placental efficiency and birth weight and increases the placental expression of antioxidant enzymes in undernourished pregnancy. J Pineal Res. 2009;46(4):357-64. doi: 10.1111/j.1600-079X.2009.00671.x.

Shimada M, Seki H, Samejima M, Hayase M, Shirai F. Salivary melatonin levels and sleep-wake rhythms in pregnant women with hypertensive and glucose metabolic disorders: A prospective analysis. BioSci Trends. 2016;10(1):34-41. doi: 10.5582/bst.2015.01123.

Soliman A, Lacasse A, Lanoix D, Sagrillo-Fagundes L, Boulard V, Vaillancourt C. Placental melatonin system is present throughout pregnancy and regulates villous trophoblast differentiation. J Pineal Res. 2015;59(1):38-46. doi: 10.1111/jpi.12236.

Takayama H, Nakamura Y, Tamura H, Yamagata Y, Harada A, Nakata M, et al. Pineal Gland (Melatonin) Affects the Parturition Time but not Luteal Function and Fetal Growth, in Pregnant Rats. Endocr J. 2003;50(1):37-43. doi: 10.1507/endocrj.50.37.

Teixeira AA, Simoes MJ, Wanderley Teixeira V, Soares JJr. Evaluation of the implantation in pinealectomized and/or submitted to the constant illumination rats. Int J Morphol [Internet]. 2004 [cited 2017 Sep 29];22(3):189-94. Available from: http://www.scielo.cl/pdf/ijmorphol/v22n3/art03.pdf

Reiter RJ, Dun Xian Tan, Korkmaz A, Rosales-Corral SA. Melatonin and stable circadian rhythms optimize maternal, placental and fetal physiology. Hum Reprod Update. 2013;20(2):293-307. doi: 10.1093/humupd/dmt054.

Esroy OF, Özkan N, Özsoy Z, Kayaoğlu HA, Yenidoğan E, Çelik A, et al. Effects of melatonin on cytokine release and healing of colonic anastomoses in an experimental sepsis model. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2016;22(4):315-321. doi: 10.5505/tjtes.2015.49465.

Yi WJ, Kim TS. Melatonin protects mice against stress-induced inflammation through enhancement of M2 macrophage polarization. Int Immunopharmacol. 2017;48:146-58. doi: 10.1016/j.intimp.2017.05.006.

Zapadnyuk IP, Zapadnyuk VI, Zakhariya EA, Zapadnyuk BV. Laboratornye zhivotnye. Razvedenie, soderzhanie, ispol'zovanie v eksperimente [Laboratory animals: breeding, keeping, use in experiment]. 3-e izd., pererab. i dopol. Kiev: Vishcha shkola; 1984. 382 s. (in Russian).

Milovanov AP. Patologiya sistemy Mat'-platsenta-plod. Rukovodstvo dlya vrachey [Pathology of the system mother-placenta-fetus. A guide for doctors]. Moskov: Meditsina; 1999. 448 s. (in Russian).

Dienz O, Rincon M. The effects of IL-6 on CD4 T cell responses (a review). Clin Immunol. 2009;130(1):27-33. doi: 10.1016/j.clim.2008.08.018.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-08

Номер

Розділ

Статті