ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ

Анотація

Резюме. Динаміка запального процесу в пародонті, його генералізація та хронізація визначаються не стільки складом мікрофлори, як станом захисних реакцій організму (проатерогенний спектр ліпідів і порушення вуглеводного обміну) та реактивністю імунної системи у відповідь на патогенний чинник. Оскільки метаболізм вуглеводів у хворих на генералізований пародонтит (ГП), особливо в молодих людей, досліджувався мало, обраний нами напрямок є  актуальним.

Мета роботи. Вивчення змін показників вуглеводного обміну в ротовій рідині осіб молодого віку, хворих на ГП, до і в різні терміни після комплексного лікування.

Матеріал і методи. Обстежено і проліковано соматично здорові особи, віком 18-25 років: 30 хворих на хронічний генералізований пародонтит – І група, 32 – на загострення хронічного генералізованого пародонтиту – ІІ група та 30 осіб зі здоровим пародонтом. У ротовій рідині визначали показники вуглеводного обміну: вміст глюкози, пірувату (піровиноградної кислоти) і лактату (молочної кислоти) та активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) до, одразу, через 6 і 12 місяців після лікування.

Результати. Встановлено достовірне підвищення усіх вивчених нами показників вуглеводного обміну (р<0,001), що засвідчує його дисбаланс. Для регуляції виявлених порушень призначали ініціальну пародонтальну терапію, ротові ванночки із розчину звіробою, аплікації на ясна й інстиляції розробленого нами гелю на основі лікарських трав (екстракту ехінацеї пурпурової, настоянки елеуторокока і звіробою) та сорбента, всередину – рослинний сироп „Імуно-тон”.

Висновок. Урегулювання показників вуглеводного обміну в ротовій рідині хворих І і ІІ груп із досягненням даних норми, особливо через 6 і 12 місяців після лікування, засвідчило дієвість розробленого нами терапевтичного комплексу, що дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження у практику.