DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.1.63.2018.20

РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST: УЧАСТЬ ТЕХНОГЕННИХ КСЕНОБІОТИКІВ

H. V. Svitlyk, Y. H. Kyyak, M. O. Harbar, M. P. Halkevych, O. Y. Barnett, H. Y. Kyyak, Yu. O. Svitlyk

Анотація


Мета роботи - з’ясувати роль професійно-шкідливої праці як фактора ризику ремоделювання міокарда та погіршення його функціонального стану після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST.

Матеріали і методи. У проспективне дослідження залучено 244 пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, 119 з яких спостерігали впродовж 5 років в амбулаторних умовах. Враховували наявність в анамнезі професійно-шкідливої праці. З’ясовували функціональний стан міокарда (згідно результатів електрокардіографічного обстеження). Досліджували ультраструктуру кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми лівого шлуночка, отриманих під час оперативного втручання - аортокоронарного шунтування з резекцією аневризми.

Результати. Встановлено, що у пацієнтів із професійно-шкідливою працею при виникненні гострого інфаркту міокарда достовірно нижча фракції викиду лівого шлуночка, менш відчутна її позитивна динаміка упродовж стаціонарного етапу лікування та в умовах амбулаторної післяінфарктної реабілітації, частіше формується хронічна аневризма лівого шлуночка. При ультраструктурному дослідженні кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми з’ясовано, що в цих осіб значно більша кількість гібернованих та апоптично змінених клітин, які нерідко гинуть шляхом вторинного некрозу.

Висновки. Тривалий пошкоджуючий вплив техногенних ксенобіотиків на кардіоміоцити підвищує їх схильність до гібернації, апоптозу і вторинного некрозу. Реваскуляризація міокарда з покращенням його перфузії сприяє відновленню функціонального стану кардіоміоцитів та міокарда в цілому.


Ключові слова


інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST; професійно-шкідлива праця; післяінфарктне ремоделювання міокарда; хронічна аневризма лівого шлуночка; ультраструктурні зміни кардіоміоцитів; функціональний стан міокарда

Повний текст:

PDF

Посилання


Torabi A, Cleland JG, Khan NK, Loh PH, Clark AL, Alamgir F, et al. The timing of development and subsequent clinical course of heart failure after a myocardial infarction. Eur Heart J. 2008;29(7):859-70. doi: 10.1093/eurheartj/ehn096

Kyiak YuH, Barnett OIu. Remodeliuvannia, hibernatsiia i apoptoz kardiomiotsytiv pry arterialnii hipertenzii ta infarkti yak predyktor sertsevoi nedostatnosti [Remodelling, hibernation and apoptosis of cardiomyocytes at arterial hypertension and infarction as premonitory sign of heart failure]. Liky Ukrainy plius. 2011;2:27-34. (in Ukrainian).

Syvolap VD, Mykhailovs'ka VS. Osoblyvosti pisliainfarktnoho remodeliuvannia sertsia u khvorykh na Q-infarkt miokarda ta tsukrovyi diabet 2 typu [Features of post-infarction heart remodeling in patients with Q-myocardial infarction and type 2 diabetes]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. 2012;2:56-9. (in Ukrainian).

Kyiak YuH, Barnett OIu, Kovalyshyn VI, Kyiak HIu. Koreliatsii mizh klinichnoiu i klitynnoiu kardiolohiieiu (kliniko-ultrastrukturni doslidzhennia) [Correlation between clinical and cellular cardiology (clinical and ultrastructural studies)]. Lviv: Kvart; 2012. 160 s. (in Ukrainian).

Joyce E, Hoogslag GE, Leong DP, Fox K, Schalij MJ, Marsan Na, et al. Association between discharge heart rate and left ventricular adverse remodelling in ST segment elevation myocardial infarction patients treated with primary percutaneous coronary intervention. Heart. 2013;99:556-61. doi: http://dx.doi.org/10.1136/heartjnl-2012-303406

Babiy LN, Stroganova NP, Khomenko YuO. Remodelirovanie levogo zheludochka serdtsa u bol'nykh s ostrym infarktom miokarda pri konservativnom i interventsionnom lechenii [Left ventricular remodeling in patients with acute myocardial infarction under conservative and interventional treatment]. Kardiokhirurhiia ta interventsiina kardiolohiia. 2014;3:18-26. (in Russian).

Barnett OIu, Kyiak YuH, Kyiak HIu, Kovalyshyn VI, Besh DI. Hibernatsiia miokarda u khvorykh na arterial'nu hipertenziiu ta ishemichnu khvorobu sertsia [Myocardial Hibernation in Patients with Arterial Hypertension and Ischemic Heart Disease as a Cause of Heart Failure]. L'vivs'kyi klinichnyi visnyk. 2013;2:18-22. (in Ukrainian).

Medvedyk LO, Solomenchuk TM, Kuzyk PV. Dylatatsiina kardiomiopatiia toksychnoho henezu: kliniko-morfolohichni paraleli [Dilated cardiomyopathy of toxic origin: clinical-morphological parallels]. Ukrains'kyi medychnyi chasopys. 2005;2:52-5. (in Ukrainian).

Heusch G, Schuitz R. A radical view on the contractile machinery in human heart failure. J Am Coll Cardiol. 2011;57(3):310-2. doi: 10.1016/j.jacc.2010.06.057

Dalman J, Boerima E, Flater M. Long-term safety and efficacy of percutaneous coronary intervention with stenting and coronary artery bаypass surgery for multivessel coronary artery disease: meta-analysis with 5-year patients – data from ARTSERACHI-II and SOS trial. Circulation. 2008;118:1146-54.

Rudenko AN, Ursulenko VI, Gogaeva EK, Kupchinskiy AV. Klinika, diagnostika i pokazaniya k khirurgicheskomu lecheniyu ishemicheskoy bolezni serdtsa [Clinic, diagnosis and indications for surgical treatment of coronary heart disease]. Informatsionnyy byulleten'. Kiev; 2012. 16 s. (in Russian).

Belovol AN, Knyaz'kova II. Kletochnye, molekulyarnye i strukturnye mekhanizmy remodelirovaniya levogo zheludochka pri serdechnoy nedostatochnosti [Cellular, molecular and structural mechanisms of left ventricular remodeling in heart failure]. Praktychna anhiolohiia. 2013;4:53-65. (in Russian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Torabi A, Cleland JG, Khan NK, Loh PHClark ALAlamgir F, et al. The timing of development and subsequent clinical course of heart failure after a myocardial infarction. Eur Heart J. 2008;29(7):859-70. doi: 10.1093/eurheartj/ehn096

2. Кияк ЮГ, Барнетт ОЮ. Ремоделювання, гібернація і апоптоз кардіоміоцитів при артеріальній гіпертензії та інфаркті як предиктор серцевої недостатності. Ліки України плюс. 2011;2:27-34.

3. Сиволап ВД, Михайловська ВС. Особливості післяінфарктного ремоделювання серця у хворих на Q-інфаркт міокарда та цукровий діабет 2 типу. Запорожский медицинский журнал. 2012;2:56-9.

4. Кияк ЮГ, Барнетт ОЮ, Ковалишин ВІ, Кияк ГЮ. Кореляції між клінічною і клітинною кардіологією (клініко-ультраструктурні дослідження). Львів: Кварт; 2012. 160 с.

5. Joyce E,  Hoogslag GE,  Leong DP, Fox K, Schalij MJ, Marsan Na, et al. Association between discharge heart rate and left ventricular adverse remodelling in ST segment elevation myocardial infarction patients treated with primary percutaneous coronary intervention. Heart. 2013;99:556-61. doi: http://dx.doi.org/10.1136/heartjnl-2012-303406

6. Бабий ЛН, Строганова НП, Хоменко ЮО. Ремоделирование левого желудочка сердца у больных с острым инфарктом миокарда при консервативном и интервенционном лечении. Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. 2014;3:18-26.

7. Барнетт ОЮ, Кияк ЮГ, Кияк ГЮ, Ковалишин ВІ, Беш ДІ. Гібернація міокарда у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця. Львівський клінічний вісник. 2013;2:18-22.

8. Медведик ЛО, Соломенчук ТМ, Кузик ПВ. Дилатаційна кардіоміопатія токсичного генезу: клініко-морфологічні паралелі. Український медичний часопис. 2005;2:52-5.

9. Heusch G, Schuitz R. A radical view on the contractile machinery in human heart failure. J Am Coll Cardiol. 2011;57(3):310-2. doi: 10.1016/j.jacc.2010.06.057

10. Dalman J, Boerima E, Flater M. Long-term safety and efficacy of percutaneous coronary intervention with stenting and coronary artery bаypass surgery for multivessel coronary artery disease: meta-analysis with 5-year patients – data from ARTSERACHI-II and SOS trial. Circulation. 2008;118:1146-54.

11. Руденко АН, Урсуленко ВИ, Гогаева ЕК, Купчинский АВ. Клиника, диагностика и показания к хирургическому лечению ишемической болезни сердца. Информационный бюллетень. Киев; 2012. 16 с.

12. Беловол АН, Князькова ИИ. Клеточные, молекулярные и структурные механизмы ремоделирования левого желудочка при сердечной недостаточности. Практична ангіологія. 2013;4:53-65.





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754