DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.2.64.2018.24

ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМ ПРИ СТРУСІ ТА ЗАБОЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ У ВОЯКІВ АТО

V. M. Shevaga, M. G. Semchyshyn, B. V. Zadorozhna, A. M. Zadorozhnyi

Анотація


Мета роботи – дослідити нейрофізіологічні показники за даними електроенцефалограм у вояків антитерористичної операції у віддаленому періоді легкої черепно- мозкової травми.

Матеріал і методи. Проведено обстеження у 42 бійців зі струсом головного мозку (СГМ), 41 бійця АТО із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості (ЗГМЛС) у віддаленому періоді та у 35 здорових осіб, що увійшли до контрольної  групи  з використанням нейрофізіологічного методу реєстрації і комп'ютерної обробки електроенцефалограм (ЕЕГ). ЕЕГ обстеження проводили за допомогою комплексу DXNT 32, протокол складався із семи проб, запис проводився по 16 каналах у відведеннях Fp1, Fp2, F3, F4, F7, F8, T3, T4, T5, T6, C3, C4, P3, P4, O1, O2. Вираховувались показники спектральної потужності сигналів ритмів наступних частотних діапазонів: θ – 4,0 до 7,0 Гц; α – 8,0 до 13,0Гц; β – 14,0 до 18,0 Гц. Статистичну обробку даних і оцінку достовірності змін показників проводили за допомогою парного t-критерію Стьюдента.

Результати. Спектральний аналіз виявив зміни ритмів ЕЕГ по всіх діапазонах частот у бійців як зі СГМ, так і з ЗГМЛС  порівняно з контролем. Група бійців із ЗГМЛС відрізнялась від групи контролю більш значними показниками спектрів ЕЕГ у всіх частотних діапазонах. Зростання θ активності у бійців при ЧМТ може засвідчити про функціональні зміни гіпоталамуса, а порушення просторової організації α ритму і його зміщення в передні відділи кори дає підставу думати про дисфункцію діенцефальних структур. Зменшення α ритму в задніх ділянках обох півкуль при СГМ вказує на зниження активності таламо-кортикальної системи.

Висновок. Встановлено, що показники ЕЕГ при ЧМТ легкого ступеня тяжкості зазнають змін і їх доцільно використовувати як діагностичні критерії об'єктивної оцінки функціонального стану головного мозку для подальших лікувальних заходів.


Ключові слова


електроенцефалограма; струс головного мозку; забій головного мозку легкого ступеня тяжкості; віддалений період; вояки антитерористичної операції

Повний текст:

PDF

Посилання


Hryhorova IA, Antonova LN. Neirofiziolohichnyi analiz osib molodoho viku, scho perenesly lehku cherepno-mozkovu travmu [Neurophysiological analysis of young people suffering from mild craniocerebral trauma]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 2011;7:43-4. (in Ukrainian).

Chernij TV. Nejrofiziologicheskaja traktovka JeJeG – fenomenologii v ocenke funkcional'nyh narushenij pri tjazhelyh povrezhdenijah golovnogo mozga [Neurophysiological explanation of eeg-fenomenon in the estimation of functional disor-ders due to severe brain injury]. Zhurnal nevrolohii im. BM. Man'kovs'koho. 2014;3:81-91. (in Russian).

Kipjatkov NJu, Lytaev SA, Dutov VB, Golovina AV. Differencial'naja diagnostika organicheskih i reguljatornyh izmenenij na jelektrojencefalogramme v psihonevrologicheskoj praktike [Differential diagnostics of organic and regulatory changes in the electroencephalogram in psychoneurological practice]. Vestnik klinicheskoj nejrofiziologii. 2016;S:35. (in Russian).

Dokukina TV, Misjuk NN, Korolevich PP. Diagnostika patogeneticheskoj znachimosti diffuznyh organicheskih izmenenij v golovnom mozge po dannym kartirovanija JeJeG [Diagnosis of the pathogenetic significance of diffuse organic changes in the brain from EEG mapping data]. Vestnik klinicheskoj nejrofiziologii. 2016;S:14. (in Russian).

Gnezdickij VV. Tendencii razvitija v sovremennoj klinicheskoj nejrofiziologii. Funkcional'noe kartirovanie mozga – vklad nejrofiziologicheskih metodov [Trends in modern clinical neurophysiology. Functional mapping of the brain - the contribution of neurophysiological methods]. Vestnik klinicheskoj nejrofiziologii. 2016;S:52. (in Russian).

Zenkov LR, Ronkin MA. Funkcional'naja diagnostika nervnyh boleznej: rukovodstvo dlja vrachej [Functional Diagnosis of Nervous Diseases: A Guide for Physicians]. 5-e izd. Moskov: MEDpress-inform; 2013. 488 s. (in Russian).

Kropotov JuD. Kolichestvennaja JeJeG, kognitivnye vyzvannye potencialy mozga cheloveka i nejroterapija [Quantitative EEG, cognitive evoked potentials of the human brain and neurotherapy]. Doneck: Zaslavskij AJu; 2010. 512 s. (in Russian).

Shamaeva TF, Pronina MV, Poljakova GJu, Poljakov JuI, Klimenko VM. Jelektrofiziologicheskie korreljaty trevozhno-depressivnogo sindroma u pacientov raznyh vozrastnyh grupp [Electrophysiological correlates of anxiety-depressive syndrome in patients of different age groups]. Fiziologija cheloveka. 2018;44(1):5-11. doi: 10.7868/S0131164618010010 (in Russian).

Polunina AG. Pokazateli jelektrojencefalogrammy pri ocenke kognitivnyh funkcij [Encephalogram characteristics in the assessment of cognitive functions]. Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. SS. Korsakova. 2012;7:62-70. (in Russian).

Sazonov AV, Ho CK, Bergmans JW, Arends JB, Griep PA, Verbitskiy EA et al. An investigation of phase locking index for measuring interdependency of cortical source signals recorded in the EEG. Biol Cybern. 2009;100(2):129-46. doi: 10.1007/s00422-008-0283-4

Zadorozhna BV. Psykhoemotsiini zminy pry travmatychnii khvorobi holovnoho mozku [Psychoemotional changes in traumatic brain disease]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2012;16(1):18-23. (in Ukrainian).

Zadorozhna BV. Kliniko-biokhimichni zistavlennia pry psykhoorhanichnomu syndromi u viddalenyi period cherepno-mozkovoi travmy [Clinical and biochemical comparisons in the psycho-organic syndrome in the remote period of the craniocerebral trauma]. Ukrains'kyi nevrolohichnyi zhurnal. 2012;1:66-9. (in Ukrainian).

Roche RA, Dockree PM, Garavan H, Foxe JJ, Robertson IH, O'Mara SM. EEG alpha power changes reflect response inhibition deficits after traumatic brain injury (TBI) inhumans. Neurosci Lett. 2004;362(1):1-5. doi: 10.1016/j.neulet.2003.11.064

Harner R. Automatic EEG spike detection. Clin EEG Neurosci. 2009;40(4):262-70. doi: 10.1177/155005940904000408

Moeller JJ, Tu B, Bazil CW. Quantitative and qualitative analysis of ambulatory electroencephalography during mild traumatic brain injury. Arch Neurol. 2011;68(12):1595-8. doi: 10.1001/archneurol.2011.1080

Slobounov S, Sebastianelli W, Hallet M. Residual brain dysfunction observed one year post mild traumatic brain injury combined EEG and balance study. Clinical Neurophysiology. 2012;123(9):1755-61. doi: 10.1016/j.clinph.2011.12.022


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Григорова ІА, Антонова ЛН. Нейрофізіологічний аналіз осіб молодого віку, що перенесли легку черепно-мозкову травму. Міжнародний неврологічний журнал. 2011;7:43-4.

2. Черний ТВ. Нейрофизиологическая трактовка ЭЭГ – феноменологии в оценке функциональных нарушений при тяжелых повреждениях головного мозга. Журнал неврології ім. БМ. Маньковського. 2014;3:81-91.

3. Кипятков НЮ, Лытаев СА, Дутов ВБ, Головина АВ. Дифференциальная диагностика органических и регуляторных изменений на электроэнцефалограмме в психоневрологической практике. Вестник клинической нейрофизиологии. 2016;S:35.

4. Докукина ТВ, Мисюк НН, Королевич ПП. Диагностика патогенетической значимости диффузных органических изменений в головном мозге по данным картирования ЭЭГ. Вестник клинической нейрофизиологии. 2016;S:14.

5. Гнездицкий ВВ. Тенденции развития в современной клинической нейрофизиологии. Функциональное картирование мозга – вклад нейрофизиологических методов. Вестник клинической нейрофизиологии. 2016;S:52.

6. Зенков ЛР, Ронкин МА. Функциональная диагностика нервных болезней: руководство для врачей. 5-е изд. Москва: МЕДпресс-информ; 2013. 488 с.

7. Кропотов ЮД. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапия. Донецк: Заславский АЮ; 2010. 512 с.

8. Шамаева ТФ, Пронина МВ, Полякова ГЮ, Поляков ЮИ, Клименко ВМ. Электрофизиологические корреляты тревожно-депрессивного синдрома у пациентов разных возрастных групп. Физиология человека. 2018;44(1):5-11. doi: 10.7868/S0131164618010010

9. Полунина АГ. Показатели электроэнцефалограммы при оценке когнитивных функций. Журнал неврологии и психиатрии им. СС. Корсакова. 2012;7:62-70.

10. Sazonov AV, Ho CK, Bergmans JW, Arends JB, Griep PA, Verbitskiy EA et al. An investigation of phase locking index for measuring interdependency of cortical source signals recorded in the EEG. Biol Cybern. 2009;100(2):129-46. doi: 10.1007/s00422-008-0283-4

11. Задорожна БВ. Психоемоційні зміни при травматичній хворобі головного мозку. Буковинський медичний вісник. 2012;16(1):18-23.

12. Задорожна БВ. Клініко-біохімічні зіставлення при психоорганічному синдромі у віддалений період черепно-мозкової травми. Український неврологічний журнал. 2012;1:66-9.

13. Roche RA, Dockree PM, Garavan H, Foxe JJ, Robertson IH, O'Mara SM. EEG alpha power changes reflect response inhibition deficits after traumatic brain injury (TBI) inhumans. Neurosci Lett. 2004;362(1):1-5. doi: 10.1016/j.neulet.2003.11.064

14. Harner R. Automatic EEG spike detection. Clin EEG Neurosci. 2009;40(4):262-70. doi: 10.1177/155005940904000408

15. Moeller JJ, Tu B, Bazil CW. Quantitative and qualitative analysis of ambulatory electroencephalography during mild traumatic brain injury. Arch Neurol. 2011;68(12):1595-8. doi: 10.1001/archneurol.2011.1080

16. Slobounov S, Sebastianelli W, Hallet M. Residual brain dysfunction observed one year post mild traumatic brain injury combined EEG and balance study. Clinical Neurophysiology. 2012;123(9):1755-61. doi: 10.1016/j.clinph.2011.12.022





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754