DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.3.65.2018.1

ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ МІКРОБІОЦИНОЗУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК

A. A. Antoniv

Анотація


Мета роботи - встановити особливості стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із ожирінням залежно від наявності коморбідної хронічною хворобою нирок (ХХН) та її стадії.

Матеріал та методи. Обстежено 168 хворих на НАСГ віком від 42 до 55 років. Усі хворі були розподілені наступним чином. Групу 1 утворили пацієнти із НАСГ із супутнім ожирінням І ступеня у кількості 68 осіб. Групу 2 склали хворі на НАСГ із ожирінням І ступеня із коморбідною ХХН І-ІІІ ст. (хронічний пієлонефрит) у кількості 100 осіб. Обстежено 30 практично здорових осіб (ПЗО), які за віком та статтю статистично достовірно не відрізнялись від основної групи та групи порівняння. Мікробіоценоз ПВТК вивчали мікробіологічним методом шляхом засіву десятикратних розведень випорожнень на диференційно-діагностичні живильні середовища згідно з методичними рекомендаціями „Микробилогическая диагностика дисбактериозов” МОЗ УРСР (1986). 

Результати. Дослідження показало зміни стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки (ПВТК) за коморбідного перебігу НАСГ з ожирінням та ХХН І-ІІІ ст., який характеризується розвитком глибокого дисбіозу (ІІ-ІІІ ст.) із появою і переважанням патогенної мікрофлори, зростанням кількості умовно патогенних бактерій і дріжджових грибків роду Candida, вірогідним дефіцитом представників нормальної мікробіоти: лактобактерій, біфідобактерій, бактероїдів.

Висновки. Встановлено, що одним із компонентів патогенезу неалкогольного стеатогепатиту у хворих на ожиріння та хронічної хвороби нирок є метаболічна інтоксикація, яка виникає внаслідок істотного порушення кількісного та якісного складу мікрофлори стану мікробіому порожнинного вмісту товстої кишки із розвитком глибокого дисбіозу.

Ключові слова


неалкогольний стеатогепатит; хронічна хвороба нирок; мікробіоциноз товстої кишки

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Katerenchuk IP, Yarmola TI. Korektsiia kyshkovoho dysbiozu yak skladova antyhomotoksychnoi terapii u kompleksnomu likuvanni khvorykh na khronichnu khvorobu nyrok – piielonefryt [The correction of intestinal dysbiosis as a component of antihomotoxic therapy in the complex treatment of patients with chronic renal disease — pyelonephritis]. Ukrainian therapeutical journal. 2007;3:81-5. (in Ukrainian).

Lazebnik LB, Zvenigorodskaya LA, Nilova TV, Cherkashova EA. Rol' metabolitov kishechnoy mikroflory v diagnostike nealkogol'noy zhirovoy bolezni pecheni [The role of metabolites of intestinal microflora in the diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease]. Experimental & clinical gastroenterology. 2012; 1:124-32. (in Russian).

Titov VN, Dugin SF. Sindrom translokatsii, lipopolisakharidy bakteriy, narushenie biologicheskikh reaktsiy vospaleniya i arterial'nogo davleniya (lektsiya) [Syndrome of translocation, lipopolysaccharides of bacteria, disturbance of biological reactions of inflammation and arterial pressure (lecture)]. Russian Clinical Laboratory Diagnostics. 2010;4:21-37. (in Russian).

Tkachenko EI, Suvorova AN, redaktor. Disbioz kishechnika. Rukovodstvo po diagnostike i lecheniyu [Disbiosis of the intestine. Diagnostic and Treatment Guide]. 2-e izd., ispravl. i dopoln. Sankt-Peterburg: SpetsLit; 2009. 276 p. (in Russian).

Fadeenko GD, Bogun LV. Дисбиоз кишечника в практике врача-интерниста [Intestine dysbiosis in the physician's practice]. Modern gastroenterology. 2013;1:89-96. (in Russian).

Khukhlina OS, Korniychuk IYu, Biletska OV. Stan mikrobiotsenozu porozhnyny tovstoi kyshky u khvorykh na nealkohol'nu zhyrovu khvorobu pechinky iz suputnim ozhyrinniam. Metody farmakolohichnoi korektsii [Microbiocenosis condition of the colon lining in patients with nonalcoholic steatohepatitis with accompanying obesity. methods of pharmacologic correction]. Clinical & Experimental Pathology. 2012;11(1):158-62. (in Ukrainian).

Khukhlina OS, Korniychuk IYu, Mandryk OYe. Nealkohol'na zhyrova khvoroba pechinky, metabolichnyi syndrom i syndrom nadmirnoho bakterial'noho rostu: klinichni osoblyvosti perebihu, patohenetychni mekhanizmy [Non-alcoholic fatty liver disease, metabolic syndrome and excessive bacterial growth syndrome: clinical features of the course, pathogenetic mechanisms of interweaving and treatment approaches]: monohrafiia. Chernivtsi; 2013. 251 p. (in Ukrainian).

Bakker GJ, Zhao J, Herrema H, Nieuwdorp M. Gut microbiota and energy expenditure in health and obesity. J Clin Gastroenterol [Internet]. 2015[cited 2018 Aug 14];49(1):S13–9. Available from: https://journals.lww.com/jcge/pages/articleviewer.aspx?year=2015&issue=11001&article=00006&type=abstract doi: 10.1097/MCG.0000000000000363

Guinane CM, Cotter PD. Role of the gut microbiota in health and chronic gastrointestinal disease: understanding a hidden metabolic organ. Ther Adv Gastroenterol. 2013;6(4):295–308. doi: 10.1177/1756283X13482996

Koliada A, Syzenko G, Moseiko V, Budovska L, Puchkov K, Perederiy V, et al. Association between body mass index and Firmicutes/Bacteroidetes ratio in an adult Ukrainian population. BMC Microbiology. 2017;17:120. doi: 10.1186/s12866-017-1027-1

Festi D, Schiumerini R, Eusebi LH, Marasco G, Taddia M, Colecchia A. Gut microbiota and metabolic syndrome. World J. Gastroenterol. 2014;20:16079–94.

Gérard P. Gut microbiota and obesity. Cell Mol Life Sci. 2016;73(1):147–62. doi: 10.1007/s00018-015-2061-5

Kwo PY, Cohen MS, Lim JK. ACG Practice Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries. Am J Gastroenterol [Internet]. 2017[cited 2018 Aug 21];2012(1):18-35. Available from: http://acgblog.org/wp-content/uploads/2016/12/AJG-Kwo-et-al-ACG-Liver-Chemistries-Guideline-2017.pdf doi: 10.1038/ajg.2016.517

Rial SA, Karelis AD, Bergeron KF, Mounier C. Gut microbiota and metabolic health: the potential beneficial effects of a medium chain triglyceride diet in obese individuals. Nutrients [Internet]. 2016[cited 2018 Aug 21];8(5):E281. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4882694/ doi: 10.3390/nu8050281

Tang R, Wei Y, Li Y, Chen W, Chen H, Wang Q, et al. Gut microbial profile is altered in primary biliary cholangitis and partially restored after UDCA therapy. Gut. 2018;67(3):534–41. doi: 10.1136/gutjnl-2016-313332


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Катеренчук ІП, Ярмола ТІ. Корекція кишкового дисбіозу як складова антигомотоксичної терапії у комплексному лікуванні хворих на хронічну хворобу нирок – пієлонефрит. Український терапевтичний журнал. 2007;3:81-5.

2. Лазебник ЛБ, Звенигородская ЛА, Нилова ТВ, Черкашова ЕА. Роль метаболитов кишечной микрофлоры в диагностике неалкогольной жировой болезни печени. Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2012;11:124-32.

3. Титов ВН, Дугин СФ. Синдром транслокации, липополисахариды бактерий, нарушение биологических реакций воспаления и артериального давления (лекция). Клиническая лабораторная диагностика. 2010;4:21-37.

4. Ткаченко ЕИ, Суворова АН, редактор. Дисбиоз кишечника. Руководство по диагностике и лечению. 2-е изд., исправл. и дополн. Санкт-Петербург: СпецЛит; 2009. 276 с.

5. Фадеенко ГД, Богун ЛВ. Дисбиоз кишечника в практике врача-интерниста. Сучасна гастроентерологія. 2013;1:89-96.

6. Хухліна ОС, Корнійчук ІЮ, Білецька ОВ. Стан мікробіоценозу порожнини товстої кишки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки із супутнім ожирінням. Методи фармакологічної корекції. Клінічна та експериментальна патологія. 2012;11(1):158-62.

7. Хухліна ОС, Корнійчук ІЮ, Мандрик ОЄ. Неалкогольна жирова хвороба печінки, метаболічний синдром і синдром надмірного бактеріального росту: клінічні особливості перебігу, патогенетичні механізми взаємообтяження та підходи до лікування: монографія. Чернівці; 2013. 251 с.

8. Bakker GJ, Zhao J, Herrema H, Nieuwdorp M. Gut microbiota and energy expenditure in health and obesity. J Clin Gastroenterol [Internet]. 2015[cited 2018 Aug 14];49(1):S13–9. Available from:  https://journals.lww.com/jcge/pages/articleviewer.aspx?year=2015&issue=11001&article=00006&type=abstract doi: 10.1097/MCG.0000000000000363

9. Guinane CM, Cotter PD. Role of the gut microbiota in health and chronic gastrointestinal disease: understanding a hidden metabolic organ. Ther Adv Gastroenterol. 2013;6(4):295–308. doi: 10.1177/1756283X13482996

10. Koliada A, Syzenko G, Moseiko V, Budovska L, Puchkov K, Perederiy V,      et al. Association between body mass index and Firmicutes/Bacteroidetes ratio in an adult Ukrainian population. BMC Microbiology. 2017;17:120. doi: 10.1186/s12866-017-1027-1

11. Festi D, Schiumerini R, Eusebi LH, Marasco G, Taddia M, Colecchia A. Gut microbiota and metabolic syndrome. World J Gastroenterol. 2014;20(43):16079–94. doi: 10.3748/wjg.v20.i43.16079

12. Gérard P. Gut microbiota and obesity. Cell Mol Life Sci. 2016;73(1):147–62. doi: 10.1007/s00018-015-2061-5

13. Kwo PY, Cohen MS, Lim JK. ACG Practice Guideline: Evaluation of Abnormal Liver Chemistries. Am J Gastroenterol [Internet]. 2017[cited 2018 Aug 21];2012(1):18-35. Available from: http://acgblog.org/wp-content/uploads/2016/12/AJG-Kwo-et-al-ACG-Liver-Chemistries-Guideline-2017.pdf doi:  10.1038/ajg.2016.517

14. Rial SA, Karelis AD, Bergeron KF, Mounier C. Gut microbiota and metabolic health: the potential beneficial effects of a medium chain triglyceride diet in obese individuals. Nutrients [Internet]. 2016[cited 2018 Aug 21];8(5):E281. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4882694/ doi: 10.3390/nu8050281

15. Tang R, Wei Y, Li Y, Chen W, Chen H, Wang Q, et al. Gut microbial profile is altered in primary biliary cholangitis and partially restored after UDCA therapy. Gut. 2018;67(3):534–41. doi: 10.1136/gutjnl-2016-313332





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754