ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРАНУЛОЦИТІВ У ФОРМУВАННІ АСТМА-ФЕНОТИПІВ У ХВОРИХ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • O. Koloskova Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • T. Lobanova Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • H. Myslytska Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.3.65.2018.10

Ключові слова:

бронхіальна астма, діти, запальні паттерни крові, еозинофіли, нейтрофіли, НСТ-тест

Анотація

Мета роботи. Покращити результати менеджменту бронхіальної астми в дітей, оптимізувати індивідуалізовану протизапальну терапію та дослідити особливості окремих фенотипів захворювання залежно від характеру запалення дихальних шляхів.

Матеріал і методи. Для проведення дослідження використовувались цитологічний, імунологічний та статистичний методи.

Результати. Підтвердилось, що у дітей із еозинофільним та нейтрофільним варіантами запалення бронхів гістохімічні показники гранулоцитів крові відрізнятимуться та їх можна застосовувати для виявлення форми БА лише частково.

Висновки. У хворих на бронхіальну астму дітей у реалізації запальної місцевої відповіді дихальних шляхів (ДШ) беруть участь різні клітинні елементи незалежно від фенотипової приналежності. Нееозинофільний фенотип БА характеризується виразнішим пошкодженням епітеліального шару дихальних шляхів, а еозинофільна астмa - еозинофільно-лімфоцитарним варіантом запальної відповіді бронхів.

Посилання

Global Strategy for Asthma Management and Prevention (updated 2012). Global Initiative for Asthma [Internet]. 2012[cited 2018 Aug 21]. Available from: https://ginasthma.org/wp-content/uploads/2016/01/wms-GINA-2017-main-report-tracked-changes-for-archive.pdf

Wang F, He XY, Baines KJ, Gunawardhana LP, Simpson JL, Li F, et al. Different inflammatory phenotypes in adults and children with acute asthma. Eur Respir J. 2011;38(3):567-74. doi: 10.1183/09031936.00170110

Dworski R, Simon H, Hoskins A, Yousefi S. Eosinophil and neutrophil extracellular DNA traps in human allergic asthmatic airways. J Allergy Clin Immunol. 2011;127(5):1260-6. doi: 10.1016/j.jaci.2010.12.1103

Lund MB, Kongerud J, Nystad W, Boe J, Harris JR. Genetic and environmental effects on exhaled nitric oxide and airway responsiveness in a population-based sample of twins. Eur Respir J. 2007;29(2):292-8. doi: 10.1183/09031936.00044805

Ly NP, Celedon JC. Family history, environmental exposures in early life, and childhood asthma. J Allergy Clin Immunol. 2007;120(2):271-2. doi: 10.1016/j.jaci.2007.05.045

Yasui K, Kobayashi N, Yamazaki T, Koike K, Fukushima K, Taniuchi S, et al. Neutrophilic inflammation in childhood bronchial asthma. Thorax. 2005;60(8):704-5. doi: 10.1136/thx.2005.043075

Porsbjerg C, von Linstow ML, Ulrik CS, Nepper-Christensen S, Backer V. Risk factors for onset of asthma: a 12-year prospective follow-up study. Chest. 2006;129(2):309-16. doi: 10.1378/chest.129.2.309

Green RH, Brightling CE, Bradding P. The reclassification of asthma based on subphenotypes. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2007;7(1):43-50. doi: 10.1097/ACI.0b013e3280118a32

Mamessier E, Magnan A. Cytokines in atopic diseases: revisiting the Th2 dogma. Eur J Dermatol. 2006;16(2):103-13.

Green RH, Pavord I. Stability of inflammatory phenotypes in asthma. Thorax. 2012;67(8):665-7. doi: 10.1136/thoraxjnl-2012-201657

Fahy J. Eosinophilic and neutrophilic inflammation in asthma. Insights from clinical studies. Proc Am Thoracic Soc. 2009;6(3):256-9. doi: 10.1513/pats.200808-087RM

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-05

Номер

Розділ

Статті