ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ РАКУ ШЛУНКА. ВІД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДО ПРАКТИКИ

Анотація

Резюме. За останні 5 років відзначено значне зниження (майже втричі) кількості хворих, які одержували променеву терапію раку шлунка. Цілковито не проводилось опромінення шлунка в неоад’ювантному та ад’ювантному режимах. Основними показаннями до терапії був рак кардіального відділу шлунка з порушенням прохідності, больовий синдром.

Паліативний ефект терапії досягнуто у 60% випадків. Застосування променевої терапії раку шлунка гальмує відсутність сучасних плануючих систем. Виявлені групи хворих, яким доцільне проведення променевої терапії раку шлунка. Плануючи терапію, доцільно орієнтуватись на відомі дані з орієнтирами на кісткові утворення епігастральної ділянки.

Мета роботи – оцінити ефективність та показання до променевої терапії раку шлунка за два періоди – 1997-2003 роки та 2016-2017 роки; виявити тенденції в показаннях до променевої терапії раку шлунка; обґрунтувати можливість розширення показань до променевої терапії на основі попереднього досвіду та теперішнього стану хірургічного лікування.

Матеріали та методи. У процесі дослідження проведено ретроспективний аналіз історій захворювань пацієнтів із раком шлунка після комплексного та паліативного лікування.

Результати. Проаналізовані результати променевої терапії раку шлунка у 1997-2003 роках у неоад’ювантному та ад’ювантному режимах, за результатами яких встановлено, що суттєвого продовження життя оперованих хворих не досягнуто. У 2015-2107 роках променева терапія виконувалась винятково з паліативною метою і у 60% хворих досягнуто покращення стану (зменшення больового синдрому та обструкції).

Висновки. Променева терапія раку шлунка показана з паліативною метою. Існують можливості і показання до ад’ювантної променевої терапії раку шлунка.