ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА СИСТЕМУ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ НЕФРОПАТІЇ

Автор(и)

  • I. V. Gerush Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • N. P. Grigorieva Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • I. O. Kolianyk Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • Ye. O. Ferenchuk Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • M. V. Dikal Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.3.65.2018.4

Ключові слова:

нефропатія, гідроген сульфід, мелатонін

Анотація

Гідроген сульфід – газотрансмітер, який у межах фізіологічних концентрацій проявляє антиоксидантні, протизапальні та інші регулюючі впливи. Його дефіцит може сприяти прогресуванню нефропатії та пов’язаних з цим ускладнень.

Мета роботи – вивчити вплив мелатоніну на систему H2S-продукуючих ферментів, концентрацію та продукцію H2S у печінці щурів за умов експериментальної нефропатії.

Матеріали і методи. Експеримент проводили на 86 білих статевозрілих щурах-самцях із масою тіла 160 – 180г. Експериментальну нефропатію моделювали  шляхом введення фолієвої кислоти внутрішньоочеревинно в дозі 250 мг/кг. Мелатонін ( Sigma, США ) вводили інтрагастрально в дозі 10 мг/кг маси тіла упродовж 3-х днів. Для оцінки стану системи обміну гідроген сульфіду порівнювали активностіH2S-продукуючих ферментів, вміст та концентраціюH2S. Статистичну обробку даних проводили за критерієм Вілкоксона.

Результати. За умов експериментальної нефропатії спостерігалося зниження концентрації гідроген сульфіду на 37,92% та його продукції на 34,84% порівняно з контрольною групою. Введення мелатоніну призводило до зростання цих показників на 16,59% та 21,30% в порівнянні з показниками тварин із нефропатією.

Активності H2S-продукуючих ферментів: цистатіонін-γ-ліази (CSE), цистатіонін-β-синтази (CBS) та цистеїноамінотрансферази (САТ) у печінці щурів з нефропатією були зниженими на 38,98%, 33,73% та 26,76% відповідно в порівнянні з тваринами контрольної групи. Введення мелатоніну збільшувало рівень гідроген сульфіду у тканині шляхом підвищення активності CSE та CBS на 24,15% та 32,52% в порівнянні з групою з нефропатією відповідно. За умов введення мелатоніну активність САТ зростала на 28,62% в порівнянні з групою тварин із нефропатією і перевищувала показники активності контрольної групи тварин.

Висновки. За умов експериментальної  нефропатії спостерігалося пригнічення синтезу H2S- продукуючих ферментів у печінці щурів. Введення мелатоніну активує H2S-продукуючі ферменти в печінці щурів з нефропатією шляхом послаблення оксидативного стресу, як за рахунок безпосередньої участі мелатоніну у знешкодженні активних форм кисню, так і за рахунок збільшення H2S, який також проявляє антиоксидантні властивості.

Посилання

Chevalier RL. Obstructive nephropathy: towards biomarker discovery and gene therapy. Nat Clin Pract Nephrol 2006; 2:157–168.

Cardinali DP, Vigo DE. Melatonin, mitochondria, and the metabolic syndrome. Cell Mol Life Sci. 2017; 74(21): 3941-3954.

Andersen LPH, Werner MU, Rosenkilde MM. et al. Pharmacokinetics of high-dose intravenous melatonin in humans. The Journal of Clinical Pharmacology. 2016; 56(3): 324–329.

Bali I, Bilir B, Emir S, Turan, F, Yilmaz A, Gokkus T. The effects of melatonin on liver functions in arsenic-induced liver damage. Turk. J. Surg. 2016; 32: 233–237.

Gupta A, Puri V, Sharma R, Puri S. Folic acid induces acute renal failure (ARF) by enhancing renal prooxidant state. Experimental and Toxicologic Pathology. 2012; 64(3): 225–232.

Stipanuk MH, Beck PW. Characterization of the enzymic capacity for cysteine desulphhydration in liver and kidney of the rat. Biochem J. 1982; 206(2):267–277. [

Zhao W., Zhang J., Lu, Y., Wang R. The vasorelaxant effect of H2S as a novel endogenous KATP channel opener. European Molecular Biology Organization. 2001; 20: 6008-6016.

Siegel L.M. A direct microdetermination for sulfide. Analytical Biochemistry. 1965; 11: 126-132.

Lowry O.H., Rosenbrougn N.I., Farr A.L., Randall R.I. Protein measurement with the folin phenol reagent . J. Biol. Chem. 1951; 193: 265–275.

Swiderska-Kolacz G., Klusek J., Kolatai A. The effect of melatonin on glutathione and glutathione transferase and glutathione peroxidase activities in the mouse liver and kidney in vivo. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16816830">Neuro Endocrinol Lett. 2006; 27(3): 365–368.

Ivankіv Ya.I., Oleschuk O.M. Zastosuvannia melatoninu pry eksperymentalnomu tsukrovomu diabeti I typu [Application of melatonin in experimental type 1 diabetes mellitus]. Pharm. ta likar. toxicologia. 2016; 3: 41–47 (in Ukrainian).

Wagner C. Hydrogen sulfide: a new gaseous signal molecule and blood pressure regulator. J. Nephrol. 2009; 22 (2): 173–176.

Zaichko N.V. Rivni homotsysteinu, tsysteinu ta hidrohensulfidu v plazmi krovi patsiientiv z trombozamy hlybokykh ven nyzhnikh kintsivok: zv’iazok z polimorfizmom S677T v heni metylentetrahidrofolatreduktazy [Levels of homocysteine, cysteine and hydrogen sulfide in plasma of patients with thrombosis of deep veins of the lower extremities: connection with the C677T polymorphism in the methylenetetrahydrofolate reductase gene]. Eksp. ta clin. fiz. i biochimia. 2010; 4: 35–41(in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-05

Номер

Розділ

Статті