DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.4.66.2018.15

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ

O. S. Khukhlina, A. A. Antoniv, Z. Y. Kotsiubiichuk

Анотація


Мета роботи - встановити зміни функціонального стану нирок залежно від стадії хронічної хвороби нирок за коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння.

Матеріал та методи. Обстежено 240 хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) (хронічний двобічний пієлонефрит) І-ІІІ стадії, 145 з яких мали коморбідний неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та ожиріння (1 група), у 95 осіб  встановлено ХХН І-ІІІ стадії без коморбідної патології. Залежно від стадії ХХН групи хворих розподілені у такий спосіб: 1 група – на 3 підгрупи: з ХХН І ст. – 51 хворий, з ХХН ІІ ст. – 53 хворих, з ІІІ ст. – 41 хворий. 2 група розподілилася на 3 підгрупи: з ХХН І ст. – 32 хворих, з ХХН ІІ ст. – 35 хворих, з ХХН ІІІ ст. – 28 хворих. Групу контролю утворили 30 практично здорових осіб (ПЗО).

Результати. Аналіз показників функціонального стану нирок показав, що вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи показник перевищив дані у ПЗО у 1,5 раза (р<0,05), у 2 групи – у 1,3 рази (р<0,05). Відповідно у хворих на ХХН ІІІ ст. вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи перевищував дані у ПЗО у 2,3 рази (р<0,05), у 2 групи – у 1,9 рази (р<0,05). Отже, коморбідність з НАСГ істотно впливає на функціональні показники стану нирок, зокрема   їх азотовидільну функцію.  Наприклад, вміст у крові сечовини в хворих із ХХН І ст. перевищував показники у ПЗО відповідно в 1 та 2 групах – у 2,4 та 2,2 рази (р<0,05). У пацієнтів з ХХН ІІ ст. 1 групи вміст сечовини перевищив показник у ПЗО у 2,5 раза проти 2,4 рази у 2 групі (р<0,05). Наслідком встановлених змін стало істотне зниження ШКФ (швидкості кубочкової фільтрації) за кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта. Зокрема, показник кліренсу креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта у хворих із ХХН І ст. був нижчим від показника у ПЗО лише у пацієнтів 1 групи (на 11,8 %) (р<0,05), у пацієнтів 2 групи зміни були невірогідні та вірогідної різниці між групами встановлено не було (р>0,05). У пацієнтів з ХХН ІІ ст. 1 групи показник кліренсу креатиніну був нижчим від показника у ПЗО на 39,2 % проти зниження на 25,5 % у 2 групі (р<0,05) з підтвердженням статистично вірогідної різниці між групами (р<0,05). Водночас  у хворих на ХХН ІІІ ст. показник кліренсу креатиніну у хворих 1 групи був нижчим від нормативних на 55,9 % (р<0,05), у 2 групи – на 44,1 % (р<0,05), із наявністю вірогідної різниці між хворими із поєднаним перебігом НАСГ і ХХН  порівняно з хворими на ХХН без коморбідних захворювань (р<0,05). 

Висновки. Отже, неалкогольний стеатогепатит істотно обтяжує перебіг хронічної хвороби нирок І-ІІІ стадій з вірогідним зниженням азотовидільної функції, швидкості клубочкової фільтрації, гіпоальбумінемії,  ніж внаслідок ізольованого перебігу хронічної хвороби нирок. 


Ключові слова


неалкогольний стеатогепатит; хронічна хвороба нирок; ожиріння; функціональний стан нирок

Повний текст:

PDF

Посилання


Chang Y, Ryu S, Sung E, Woo HY, Oh E, Cha K, et al. Nonalcoholic fatty liver disease predicts chronic kidney disease in nonhypertensive and nondiabetic Korean men. Metabolism. 2008;57(4):569–76. doi: 10.1016/j.metabol.2007.11.022

Iх JH, Sharma К. Mechanisms Linking Obesity, Chronic Kidney Disease, and Fatty Liver Disease: The Roles of Fetuin-A, Adiponectin, and AMPK. J Am Soc Nephrol. 2010;21(3):406–12. doi: 10.1681/ASN.2009080820

Franchini S, Savino A, Marcovecchio ML, Tumini S, Chiarelli F, Mohn A. The effect of obesity and type 1 diabetes on renal function in children and adolescents. Pediatr Diabetes. 2015;16(6):427–33. doi: 10.1111/pedi.12196

KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplement [Internet]. 2013[cited 2018 Nov 10];3(1):1–150. Available from: https://www.kdigo.org/clinical_practice_guidelines/pdf/CKD/KDIGO_2012_CKD_GL.pdf

Levey AS, Stevens LA, Schmid CH, Zhang YL, Castro AF 3rd, Feldman HI, et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med. 2009;150(9):604-12.

Marcuccilli M, Choncho M. NAFLD and Chronic Kidney Disease. Int J Mol Sci [Internet]. 2016[cited 2018 Nov 10];17(4):562. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4849018/pdf/ijms-17-00562.pdf doi: 10.3390/ijms17040562

Musso G, Cassader M, Cohney S, De Michieli F, Pinach S, Saba F, et al. Fatty Liver and Chronic Kidney Disease: Novel Mechanistic Insights and Therapeutic Opportunities. Diabetes Care. 2016;39(10):1830-45. doi: 10.2337/dc15-1182

Papademetriou M, Athyros VG, Geladari E, Doumas M, Tsioufis C, Papademetriou V. The Co-Existence of NASH and Chronic Kidney Disease Boosts Cardiovascular Risk: Are there any Common Therapeutic Options? Curr Vasc Pharmacol. 2018;16(3):254-68. doi: 10.2174/1570161115666170621081638

Targher G, Mantovani A, Pichiri I, Mingolla L, Cavalieri V, Mantovani W, et al. Nonalcoholic fatty liver disease is independently associated with an increased incidence of chronic kidney disease in patients with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2014;37(6):1729-36. doi: 10.2337/dc13-2704

Yasui K, Sumida Y, Mori Y, Mitsuyoshi H, Minami M, Itoh Y, et al. Nonalcoholic steatohepatitis and increased risk of chronic kidney disease. Metabolism. 2011;60(5):735-9. doi: 10.1016/j.metabol.2010.07.022


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Chang Y, Ryu S, Sung E, Woo HY, Oh E, Cha K, et al. Nonalcoholic fatty liver disease predicts chronic kidney disease in nonhypertensive and nondiabetic Korean men. Metabolism. 2008;57(4):569–76. doi: 10.1016/j.metabol.2007.11.022

2. Iх JH, Sharma К. Mechanisms Linking Obesity, Chronic Kidney Disease, and Fatty Liver Disease: The Roles of Fetuin-A, Adiponectin, and AMPK. J Am Soc Nephrol. 2010;21(3):406–12. doi: 10.1681/ASN.2009080820

3. Franchini S, Savino A, Marcovecchio ML, Tumini S, Chiarelli F, Mohn A. The effect of obesity and type 1 diabetes on renal function in children and adolescents. Pediatr Diabetes. 2015;16(6):427–33. doi: 10.1111/pedi.12196

4. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney International Supplement [Internet]. 2013[cited 2018 Nov 10];3(1):1–150. Available from: https://www.kdigo.org/clinical_practice_guidelines/pdf/CKD/KDIGO_2012_CKD_GL.pdf

5. Levey AS, Stevens LA, Schmid CH, Zhang YL, Castro AF 3rd, Feldman HI, et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med. 2009;150(9):604-12.

6. Marcuccilli M, Choncho M. NAFLD and Chronic Kidney Disease. Int J Mol Sci [Internet]. 2016[cited 2018 Nov 10];17(4):562. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4849018/pdf/ijms-17-00562.pdf doi: 10.3390/ijms17040562

7. Musso G, Cassader M, Cohney S, De Michieli F, Pinach S, Saba F, et al. Fatty Liver and Chronic Kidney Disease: Novel Mechanistic Insights and Therapeutic Opportunities. Diabetes Care. 2016;39(10):1830-45. doi: 10.2337/dc15-1182

8. Papademetriou M, Athyros VG, Geladari E, Doumas M, Tsioufis C, Papademetriou V. The Co-Existence of NASH and Chronic Kidney Disease Boosts Cardiovascular Risk: Are there any Common Therapeutic Options? Curr Vasc Pharmacol. 2018;16(3):254-68. doi: 10.2174/1570161115666170621081638

9. Targher G, Mantovani A, Pichiri I, Mingolla L, Cavalieri V, Mantovani W, et al. Nonalcoholic fatty liver disease is independently associated with an increased incidence of chronic kidney disease in patients with type 1 diabetes. Diabetes Care. 2014;37(6):1729-36. doi: 10.2337/dc13-2704

10. Yasui K, Sumida Y, Mori Y, Mitsuyoshi H, Minami M, Itoh Y, et al. Nonalcoholic steatohepatitis and increased risk of chronic kidney disease. Metabolism. 2011;60(5):735-9. doi: 10.1016/j.metabol.2010.07.022





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754