ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК ПРИ ХРОНІЧНІЙ ХВОРОБІ НИРОК У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ

Анотація

Мета роботи - встановити зміни функціонального стану нирок залежно від стадії хронічної хвороби нирок за коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом на тлі ожиріння.

Матеріал та методи. Обстежено 240 хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) (хронічний двобічний пієлонефрит) І-ІІІ стадії, 145 з яких мали коморбідний неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та ожиріння (1 група), у 95 осіб  встановлено ХХН І-ІІІ стадії без коморбідної патології. Залежно від стадії ХХН групи хворих розподілені у такий спосіб: 1 група – на 3 підгрупи: з ХХН І ст. – 51 хворий, з ХХН ІІ ст. – 53 хворих, з ІІІ ст. – 41 хворий. 2 група розподілилася на 3 підгрупи: з ХХН І ст. – 32 хворих, з ХХН ІІ ст. – 35 хворих, з ХХН ІІІ ст. – 28 хворих. Групу контролю утворили 30 практично здорових осіб (ПЗО).

Результати. Аналіз показників функціонального стану нирок показав, що вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи показник перевищив дані у ПЗО у 1,5 раза (р<0,05), у 2 групи – у 1,3 рази (р<0,05). Відповідно у хворих на ХХН ІІІ ст. вміст у крові креатиніну у хворих 1 групи перевищував дані у ПЗО у 2,3 рази (р<0,05), у 2 групи – у 1,9 рази (р<0,05). Отже, коморбідність з НАСГ істотно впливає на функціональні показники стану нирок, зокрема   їх азотовидільну функцію.  Наприклад, вміст у крові сечовини в хворих із ХХН І ст. перевищував показники у ПЗО відповідно в 1 та 2 групах – у 2,4 та 2,2 рази (р<0,05). У пацієнтів з ХХН ІІ ст. 1 групи вміст сечовини перевищив показник у ПЗО у 2,5 раза проти 2,4 рази у 2 групі (р<0,05). Наслідком встановлених змін стало істотне зниження ШКФ (швидкості кубочкової фільтрації) за кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта. Зокрема, показник кліренсу креатиніну за формулою Кокрофта-Гаулта у хворих із ХХН І ст. був нижчим від показника у ПЗО лише у пацієнтів 1 групи (на 11,8 %) (р<0,05), у пацієнтів 2 групи зміни були невірогідні та вірогідної різниці між групами встановлено не було (р>0,05). У пацієнтів з ХХН ІІ ст. 1 групи показник кліренсу креатиніну був нижчим від показника у ПЗО на 39,2 % проти зниження на 25,5 % у 2 групі (р<0,05) з підтвердженням статистично вірогідної різниці між групами (р<0,05). Водночас  у хворих на ХХН ІІІ ст. показник кліренсу креатиніну у хворих 1 групи був нижчим від нормативних на 55,9 % (р<0,05), у 2 групи – на 44,1 % (р<0,05), із наявністю вірогідної різниці між хворими із поєднаним перебігом НАСГ і ХХН  порівняно з хворими на ХХН без коморбідних захворювань (р<0,05). 

Висновки. Отже, неалкогольний стеатогепатит істотно обтяжує перебіг хронічної хвороби нирок І-ІІІ стадій з вірогідним зниженням азотовидільної функції, швидкості клубочкової фільтрації, гіпоальбумінемії,  ніж внаслідок ізольованого перебігу хронічної хвороби нирок.