КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ ПОПУЛЯЦІЇ ЕНДОКРИНОЦИТІВ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ЩУРІВ ЛІНІЇ SHR НА ФОНІ РОЗВИТКУ СТРЕПТОЗОТОЦИН-ІНДУКОВАНОГО ДІАБЕТУ

Анотація

Мета роботи – вивчити параметри розподілу ендокриноцитів підшлункової залози у процесі розвитку стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету у гіпертензивних щурів лінії SHR.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на 30 нормотензивних самцях щурів лінії Wistar і 25 гіпертензивних щурах лінії SHR з нормоглікемією натщесерце. Цукровий діабет моделювали одноразовим введенням стрептозотоцину. Ендокриноцити підшлункової залози визначали імунофлюоресцентним методом.

Результати. Розвиток діабету у нормотензивних щурів лінії Wistar призводив до гіперглікемії (17,69 ± 1,10 ммоль/л), зменшення на 43,9 % кількості панкреатичних острівців у підшлунковій залозі, зниження чисельності b-клітин на 82,7% і вмісту інсуліну в залозі на 42,9 %, збільшення чисельності α‑клітин в 2 рази і наростання питомої ваги глюкагону в 2,7 раза. Розвиток діабету у гіпертензивних щурів лінії SHR призводив до меншої гіперглікемії (11,45 ± 0,89 ммоль/л, P <0,05), у поєднанні зі зменшенням на 12,0 % кількості панкреатичних острівців у підшлунковій залозі, зниження чисельності b-клітин на 46,8 % і вмісту інсуліну в залозі на 31,4 %, зменшення кількості α‑клітин в залозі на 76,0 % і наростання питомої ваги глюкагону на 34,7 %.

Висновки. 1. У підшлунковій залозі гіпертензивних щурів лінії SHR щільність популяції b-ендокриноцитів у 8 разів менша, а популяція α‑клітин у 2 рази більша, ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. 2. Питома вага інсуліну у підшлунковій залозі щурів лінії SHR в 3 рази менша, а вміст глюкагону у 2 рази більша,  порівняно  зі щурами лінії Wistar. 3. Розвиток діабету у щурів лінії SHR призводить до меншої редукції пулу b-ендокриноцитів у залозі і зниження популяції α‑клітин, на відміну від реакції панкреатичних острівців на розвиток діабету у щурів лінії Wistar.