ОПТИМІЗАЦІЯ ВИЯВЛЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ РАННЬОГО ПОЧАТКУ У ДІТЕЙ

Автор(и)

  • O. K. Koloskova Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • T. M. Bilous Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • G. I. Bilyk Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVII.4.66.2018.8

Ключові слова:

бронхіальна астма, діти, еозинофільні гранулоцити крові, фенотип раннього початку, НСТ-тест

Анотація

Резюме. Бронхіальна астма (БА) є найбільш частою хронічною патологією у дітей, а несвоєчасна верифікація діагнозу в подальшому визначає несприятливий прогноз її перебігу з формуванням тяжких форм захворювання та ранню інвалідизацію хворих.

Мета роботи – встановити показники клініко-епідеміологічного ризику наявності фенотипу раннього початку у хворих із візинг-синдромом на підставі гістохімічних результатів тесту еозинофільних гранулоцитів крові з метою покращення індивідуалізованих рекомендацій по лікуванню БА у дітей раннього віку.

Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей різного віку, хворих на персистувальну БА. За віком дебюту захворювання сформовано дві клінічні групи спостереження, зокрема першу клінічну групу (І) сформували з 25 дітей із фенотипом раннього початку (до 3 років) БА, а другу (ІІ) групу спостереження з 25 дітей із фенотипом БА пізнього дебюту (з 6 років та пізніше). Проводили комплексне клініко-параклінічне обстеження дітей, що передбачало оцінку анамнестичних показників, алергологічного анамнезу, активності киснезалежного метаболізму еозинофільних гранулоцитів периферійної крові.

Результати. У дітей I групи відзначено тенденцію до зниження результатів стимульованого НСТ-тесту даних гранулоцитів, що, ймовірно, засвідчило про виснаження їх киснезалежної функціональної активності внаслідок активного залучення до запальної відповіді організму. Зокрема, у пацієнтів І групи мінімальне та максимальне значення стимульованого НСТ-тесту за цитохімічними коефіцієнтами становили відповідно 0,06 ум.од. та 0,72 ум.од., а в осіб групи порівняння відповідно – 0,08 ум.од. і 0,8 ум.од. При цьому частка дітей із значенням стимульованого НСТ–тесту еозинофілів периферичної крові, які не перевищували 0,08 ум.од. за цитохімічним показником, зареєстровані у 12,2%, пацієнтів із фенотипом раннього початку БА та у 4,5% хворих на БА пізнього початку (Рφ<0,05).

Висновки. Для фенотипу раннього початку БА характерні (1) народження від третіх та наступних за паритетом пологів; (2) більша тригерна роль неспецифічних чинників, зокрема ГРВІ; (3) тяжчий перебіг хвороби та гірша контрольованість симптомів захворювання; (4) значно більша потреба в полегшувальних швидкодіючих засобах. За наявності ознак виснаження процесів киснезалежної мікробіцидності еозинофільних гранулоцитів шанси наявності астма-фенотипу раннього початку зростають утричі, що дає змогу призначити базисну протизапальну терапію дітям із візинг-синдромом.

Посилання

Castro-Rodriguez JA. The Asthma Predictive Index: early diagnosis of asthma. Curr Allergy Clin Immunol. 2011;1 (3):157–61. doi: 10.1097/ACI.0b013e3283464c4a

Subbarao P, Becker A, Brook JR, Daley D, Mandhane PJ, Miller GE, et al. Epidemiology of asthma: risk factors for development. Expert Rev Clin Immunol. 2009;5(1):77–95. doi: 10.1586/1744666X.5.1.77

Subbarao P, Mandhane PJ, Sears MR. Asthma: epidemiology, etiology and risk factors. CMAJ [Internet]. 2009[cited 2018 Nov 13];181(9):Е181–90. Available from: http://www.cmaj.ca/content/cmaj/181/9/E181.full.pdf doi: 10.1503/cmaj.080 612

Henderson J, Granell R, Sterne J. The search for new asthma phenotypes. Arch Dis Child. 2009;94(5):333-6. doi: 10.1136/adc.2008.143636

Stern G, de Jongste J, van der Valk R, Baraldi E, Carraro S, Thamrin C, et al. Fluctuation phenotyping based on daily fraction of exhaled nitric oxide values in asthmatic children. J Allergy Clin Immunol. 2011;128(2):293-300. doi: 10.1016/j.jaci.2011.03.010

Weiss S. New approaches to personalized medicine for asthma: where are we? J Allergy Clin Immunol. 2012;129(2):327-34. doi: 10.1016/j.jaci.2011.12.971

Lapshin VF, Umanets TR. Astma-fenotipy v detskom vozraste [Asthma phenotypes in childhood]. Zdorov'ia Ukrainy. 2009;4-1:12-4. (in Russian).

Green RH, Pavord I. Stability of inflammatoryphenotypes in asthma. Thorax. 2012;67(8):665-7. doi: 10.1136/thoraxjnl-2012-201657

Klimov VV, Kotovkina TV. Test vosstanovleniya nitrosinego tetrazoliya, stimulirovannyy pirogenalom [Nitrogen blue tetrazolium recovery test stimulated by pyrogenal]. Laboratornoe delo. 1982;10:48-9. (in Russian).

Astaldi G, Vega L. The glycogen contact of the cells of lymphatic leukemia. Acta Haematol. 1957;17(3):129-35. doi: 10.1159/000205237

Declaration of Helsinki and ICH Guideline for Good Clinical Practice. Research & Development. Clin. Trial Operations Dept. of Clinical Documentation; 2005. 58 p.

Jackson DJ, Gangnon RE, Evans MD, Roberg KA, Anderson EL, Pappas TE, et al. Wheezing rhinovirus illnesses in early life predict asthma development in high-risk children. Am J Respir Crit Care Med. 2008;178(7):667-72. doi: 10.1164/rccm.200802-309OC

Midulla F, Scagnolari C, Bonci E, Pierangeli A, Antonelli G, De Angelis D, et al. Respiratory syncytial virus, human bocavirus and rhinovirus bronchiolitis in infants. Arch Dis Child. 2010;95(1):35-41. doi: 10.1136/adc.2008.153361

Goldberg S, Israeli E, Schwartz S, Shochat T, Izbicki G, Toker-Maimon O, et al. Asthma prevalence, family size, and birth order. Chest. 2007;131(6):1747-52. doi: 10.1378/chest.06-2818

Maidannyk VH, Smiian OI, redaktory. Bronkhial'na astma u ditei: navch. posib. Sumy: Sums'kyi derzhavnyi universytet; 2017. Rozdil 5, Klasyfikatsiia bronkhial'noi astmy u ditei [Classification of bronchial asthma in children]; p. 57-66. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-10

Номер

Розділ

Статті