ОПТИМІЗАЦІЯ ВИЯВЛЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ РАННЬОГО ПОЧАТКУ У ДІТЕЙ

Анотація

Резюме. Бронхіальна астма (БА) є найбільш частою хронічною патологією у дітей, а несвоєчасна верифікація діагнозу в подальшому визначає несприятливий прогноз її перебігу з формуванням тяжких форм захворювання та ранню інвалідизацію хворих.

Мета роботи – встановити показники клініко-епідеміологічного ризику наявності фенотипу раннього початку у хворих із візинг-синдромом на підставі гістохімічних результатів тесту еозинофільних гранулоцитів крові з метою покращення індивідуалізованих рекомендацій по лікуванню БА у дітей раннього віку.

Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей різного віку, хворих на персистувальну БА. За віком дебюту захворювання сформовано дві клінічні групи спостереження, зокрема першу клінічну групу (І) сформували з 25 дітей із фенотипом раннього початку (до 3 років) БА, а другу (ІІ) групу спостереження – з 25 дітей із фенотипом БА пізнього дебюту (з 6 років та пізніше). Проводили комплексне клініко-параклінічне обстеження дітей, що передбачало оцінку анамнестичних показників, алергологічного анамнезу, активності киснезалежного метаболізму еозинофільних гранулоцитів периферійної крові.

Результати. У дітей I групи відзначено тенденцію до зниження результатів стимульованого НСТ-тесту даних гранулоцитів, що, ймовірно, засвідчило про виснаження їх киснезалежної функціональної активності внаслідок активного залучення до запальної відповіді організму. Зокрема, у пацієнтів І групи мінімальне та максимальне значення стимульованого НСТ-тесту за цитохімічними коефіцієнтами становили відповідно 0,06 ум.од. та 0,72 ум.од., а в осіб групи порівняння відповідно – 0,08 ум.од. і 0,8 ум.од. При цьому частка дітей із значенням стимульованого НСТ–тесту еозинофілів периферичної крові, які не перевищували 0,08 ум.од. за цитохімічним показником, зареєстровані у 12,2%, пацієнтів із фенотипом раннього початку БА та у 4,5% хворих на БА пізнього початку (Рφ<0,05).

Висновки. Для фенотипу раннього початку БА характерні (1) народження від третіх та наступних за паритетом пологів; (2) більша тригерна роль неспецифічних чинників, зокрема ГРВІ; (3) тяжчий перебіг хвороби та гірша контрольованість симптомів захворювання; (4) значно більша потреба в полегшувальних швидкодіючих засобах. За наявності ознак виснаження процесів киснезалежної мікробіцидності еозинофільних гранулоцитів шанси наявності астма-фенотипу раннього початку зростають утричі, що дає змогу призначити базисну протизапальну терапію дітям із візинг-синдромом.