ОСОБЛИВОСТІ МІЖГЕННИХ ТА ГЕН-ФАКТОРНИХ ВЗАЄМОДІЙ У ПАТОГЕНЕТИЧНИХ МЕХАНІЗМАХ РОЗВИТКУ АЛКОГОЛЬНОГО ГЕПАТИТУ ТА АЛКОГОЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ

Автор(и)

  • V. Ye. Molodtsov
  • Z. I. Rossokha
  • O. I. Fediv

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.2.68.2019.9

Ключові слова:

eNOS ген (rs2070744), PNPLA3 ген (rs738409), CD 14 ген (rs2569190), алкогольний гепатит, алкогольний цироз печінки

Анотація

Мета роботи - проаналізувати комбінації генотипів за генами eNOS (T-786C),
PNPLA3 (C10109G), CD-14 (C-159T) у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП).
Матеріал і методи. Обстежено 99 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП. У 37
(37,37 %) із 99 пацієнтів основної групи було підтверджено за допомогою
додаткових лабораторних та інструментальних методів алкогольний гепатит
(АГ), а у 62 (62,62%) - алкогольний цироз печінки (АЦП). У 64,86 % пацієнтів з АГ
та у 64,51% з АЦП було виявлено гіпертонічну хворобу (ГХ) І-ІІ стадій, I-II ступенів,
без серцевої недостатності, тому до групи порівняння із 21 практично здорової
особи було також залучено 10 (32,25%) осіб з ГХ. Для визначення поліморфних
варіантів генів CD 14 (C-159T), rs2569190 PNPLA3 (C10109G), rs738409 та eNOS
(T-786C), rs2070744 використовували модифіковані протоколи з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції та
наступним аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів.
Результати. Встановлено, що між хворими на АГ та хворими на АЦП не було виявлено значущих відмінностей при аналізі комбінацій генотипів за двома генами
eNOS/PNPLA3, eNOS/CD14, CD14/PNPLA3. У практично здорових осіб частота
розповсюдження комбінацій генотипів ТС/СТ за генами eNOS/CD14 становила
33,33% та була достовірно вищою ніж у пацієнтів з АЦП - на 11,29% (2= 5,43;
p<0,05). Під час розрахунку показника співвідношення шансів OR, який склав 0,255
(з довірчим інтервалом CI: 0,077-0,846), з'ясовано, що зазначена комбінація генотипів знижує ризик розвитку АЦП. У пацієнтів із АГ, як і у практично здорових
осіб, була підвищена частка осіб із комбінацією генотипів ТС/СС за генами eNOS/
PNPLA3 порівняно з пацієнтами із АЦП, але зазначене підвищення не було достовірним (2= 3,22; р>0,05; для значущих відмінностей критичне значення показника мало повинно становити 3,84), що було підтверджено розрахунком показника
співвідношення шансів (OR=2,19; CI: 0,92-5,19). А частка пацієнтів із комбінацією
генотипів CС/СG за генами eNOS/PNPLA3, навпаки, була знижена серед пацієнтів
із АГ порівняно з пацієнтами із АЦП, але ці відмінності також не були значущими
(2= 3,56; р>0,05; OR=6,11; CI: 0,74-50,37). Серед хворих на гіпертонічну хворобу
(ГХ) була значуще підвищена частота розповсюдження комбінацій генотипів ТТ/ТТ
за генами eNOS/CD14, а також CC/GG за генами CD14/PNPLA3 (20% та 30%, а у
клінічно здорових осіб цих комбінацій не виявлено взагалі, відповідно: 2= 4,49;
p<0,05 та 2= 6,97; p<0,01). Результати аналізу розповсюдження комбінацій
генотипів за трьома дослідженими генами показали, що значуща відмінність при
цьому порівнянні була визначена лише для комбінації генотипів TT/TT/GG за генами
eNOS/CD14/PNPLA3, частота яких переважала серед пацієнтів із ГХ порівняно із
клінічно здоровими особами (20% та не виявлено взагалі, відповідно, 2= 4,49;
p<0,05; а показник співвідношення шансів зовсім не розраховувався, бо досліджена
комбінація генотипів не була виявлена у клінічно здорових осіб). Комбінацію генотипів TС/CC/CC було виявлено у 10,10% хворих із АХП, з них - 13,51% у підгрупі
із АГ та 8,06% у підгрупі із АЦП, а у групі порівняння цей генотип взагалі не було
виявлено. Серед осіб групи порівняння та клінічно здорових осіб переважала частота розповсюдження комбінації генотипів TС/CT/GG (9,68% та 14,29%,
відповідно) порівняно із загальною групою пацієнтів із АЗП (2,02%) та пацієнтами
із АГ (5,41%), а порівняно із хворими на АЦП, у яких не було цієї комбінації генотипів, згадане зростання було значущим (2= 6,20; p<0,05 та 2= 9,18; p<0,01).
Висновок. При розрахунку розповсюдження всіх варіантів комбінацій генотипів у
хворих на алкогольну хворобу печінки встановлено, що комбінації генотипів ТС/СТ
за генами eNOS/CD14 та TС/CT/GG за генами eNOS/CD14/PNPLA3 значуще знижують ризик циротичного ураження печінки, у тому числі у випадку тривалого
зловживання алкоголем.

Посилання

Alyavi AL, Sobirova GN, Karimov MM. Association of

rs738409 Polymorphism in the PNPLA3 Gene with Nonalcoholic

Fatty Liver Disease. IJBM [Internet]. 2014[cited 2019 May 23];4

(4 Suppl 1):S8-S11. Available from: https://pdfs.semanticscholar.

org/45a6/62bd573631bf16d3859d8632cbebdf25d753.pdf

Basyte-Bacevice V, Skieceviciene J, Valantiene I, Sumskiene

J, Petrenkiene V, Kondrackiene J, et al. TM6SF2 and MBOAT7

Gene Variants in Liver Fibrosis and Cirrhosis. Int J Mol Sci

[Internet]. 2019[cited 2019 May 25];20(6):E1277. Available from:

https://www.mdpi.com/1422-0067/20/6/1277/htm doi: 10.3390/

ijms20061277

Beaudoin JJ, Long N, Liangpunsakul S, Puri P, Kamath PS,

Shah V, et al. TREAT Consortium. An exploratory genome-wide

analysis of genetic risk for alcoholic hepatitis. Scand J

Gastroenterol.2017;52(11):1263-9.doi: 10.1080/00365521. 2017.

1359664

Bulatova IA, Shchekotova AP, Krivtsov AV, Shchekotov VV,

Nasibullina NI, Suzdal'tseva KN, i dr. Metabolicheskie narusheniya

i polimorfizmy genov ?2-adrenergicheskogo retseptora i

apolipoproteinov V pri khronicheskom gepatite S i nealkogol'noy

zhirovoy bolezni pecheni [Metabolic disorder and polymorphism of

the genes encoding for beta-2-adrenergic receptor and apolipoproteins B in chronic hepatitis C and non-alcoholic fatty liver

diseases]. Clinical Medicine (Russian Journal). 2015;93(1):35-41.

(in Russian)

Khaki-Khatibi F, Yaghoubi AR, Ghojazadeh M. Association

between T-786C polymorphism of endothelial nitric oxide

synthase gene and level of the vessel dilation factor in patients with

coronary artery disease. MBRC. 2012;1(1):1-7. doi: 10.22099/

MBRC.2012.198

Liu M, Dou Y, Sun R, Zhang Y, Liu Y. Molecular mechanisms

for alcoholic hepatitis based on analysis of gene expression profile.

Hepat Mon [Internet]. 2015[cited 2019 May 25];15(5):e27336.

Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC44

51276/pdf/hepatmon-15-05-27336.pdf doi: 10.5812/hepatmon.

15(5)2015.27336

Liu Y, Chen SH, Jin X, Li YM. Analysis of differentially

expressed genes and microRNAs in alcoholic liver disease. Int J

Mol Med. 2013 Mar;31(3):547-54. doi: 10.3892/ijmm.2013.1243

Meffert PJ, Repp KD, Völzke H, Weiss FU, Homuth G, Kühn

JP, et al. The PNPLA3 SNP rs738409:G allele is associated with

increased liver disease-associated mortality but reduced overall

mortality in a population-based cohort. J Hepatol. 2018;68(4):

858-60. doi: 10.1016/j.jhep.2017.11.038

Roy N, Mukhopadhyay I, Das K, Pandit P, Majumder PP,

Santra A, et al. Genetic variants of TNF, IL10, IL1, CTLA4

and TGF1 modulate the indices of alcohol-induced liver injury in

East Indian population. Gene. 2012;509(1):178-88. doi: 10.1016/

j.gene.2012.07.077

Severson TJ, Besur S, Bonkovsky HL. Genetic factors that

affect nonalcoholic fatty liver disease: A systematic clinical review.

World J Gastroenterol. 2016;22(29):6742-56. doi: 10.3748/wjg.

v22.i29.6742

Temple SEL, Cheong KY, Almeida CM, Price P, Waterer

GW. Polymorphisms in lymphotoxin alpha and CD14 genes influence TNFa production induced by Gram-positive and Gramnegative bacteria. Genes Immun. 2003;4(4):283-8. doi: 10.1038/

sj.gene.6363963

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-08-02

Номер

Розділ

Статті