РОЛЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ПРОФІЛАКТИЦІ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ОСІБ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Автор(и)

  • T. V. Sorokman
  • M. I. Bachu
  • O. V. Makarova

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.4.70.2019.14

Ключові слова:

йододефіцит, профілактика, роль медичної сестри

Анотація

Йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) є найпоширенішою неінфекційної патологією у
світі, близько 30% населення світу мають ризик розвитку йододефіцитних
захворювань; дефіцит йоду в харчуванні є серйозною проблемою громадської охорони здоров'я майже у 50 країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень,
проведених у 90-х роках минулого століття, майже на всій території України
визначається помірний і легкий дефіцит йоду, понад 60% населення країни страждає від проживання в умовах із природним дефіцитом йоду. Однак якість йодної
профілактики в групах підвищеного ризику в Україні залишається незадовільною,
що головним чином зумовлено недостатньою участю у профілактичних заходах
медичних працівників первинної ланки охорони здоров'я, і насамперед, не залучені до
проведення профілактичних заходів медичні сестри.
Мета роботи - дослідити рівень поінформованості населення Чернівецької області
щодо проблеми йододефіциту та його наслідків для здоров'я.
Матеріал та методи. Проанкетовано 289 осіб, які мешкають у м.Чернівці та Чернівецькій області щодо медичних і соціальних наслідків йододефіциту, про групи
ризику, про існуючі методи профілактики. Результати дослідження представлені
кількістю спостережень у групі, відсотками, точним значенням P.
Результати.Із 155 респондентів 1-ої та 2-ої груп (лікарі та медичні сестри) 142
(91,6%) знають про наявний дефіцит йоду в Чернівецькій області, при цьому 2
лікарі із 50 опитаних (4%) та 11 медичних сестер із 83 опитаних (13,2) не знають
про останній. Наслідки дефіциту йоду для різних груп населення (діти, вагітні,
матері-годувальниці) відомі всім лікарям та частково медичним сестрам, однак
пріоритетними у структурі негативного впливу йододефіциту на організм
приведені порушення з боку щитоподібної залози. Найбільш вразливою групою до
дефіциту йоду 100% лікарів назвали дітей, особливо новонароджених та підлітків,
94,4% - вагітних, 5,5 % - людей похилого віку. За результатами анкетування
респондентів 3-5 груп про наявність йододефіциту в Чернівецькій області знають
73,6 % всіх опитаних, а з наслідками дефіциту йоду в організмі ознайомлені тільки
65,1 % осіб. При цьому найбільш поінформованими виявилися матері-годувальниці -
87,5% осіб. Уживають препарати йоду тільки 19,6% школярів, а про методи
профілактики йододефіциту знає тільки кожен п'ятий школяр. Частка медичних
сестер, як джерела інформації про йододефіцит, становить тільки 13,1%.
Висновки. Загальна поінформованість населення щодо впливу дефіциту йоду на
організм людини залишається недостатньою, а в окремих групах населення вкрай
низькою. Медсестринський потенціал у системі організаційно-профілактичних заходів йодного дефіциту становить незначну частку та має низьку ефективність.

Посилання

1. World Health Organization, UNICEF, ICCIDD. Assessment

of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. A

guide for programme managers. 2rd ed. Geneva: WHO; 2001. 98 p.

2.Pan'kiv VI. Yododefitsytni zakhvoriuvannia [Iodine deficiency diseases]: praktychnyi posibnyk. Kiev; 2003. 72 p. (in

Ukrainian)

3.Dora SV, Krasilnikova EI, Volkova AR, Kravtsova VD,

Shlyakhto EV. Rezul'taty epidemiologicheskogo issledovaniya po

otsenke yodnogo obespecheniya Cankt-Peterburga [Iodine supplementation in Saint(Petersburg]. Clinical and experimental thyroidology. 2011;7(3):37-41. (in Russian)

4.Manjunath B, Suman G, Hemanth T, Shivaraj NS, Murthy

NS. Prevalence and factors associated with goitre among 6-12-

year-old children in a rural area of Karnataka in South India. Biol

Trace Elem Res. 2016;169(1):22-6. doi: 10.1007/s12011-015-

0398-0

5.Lewinski A, Zygmunt A. Iodine prophylaxis in Poland - new,

old challenges. Ann Agric Environ Med. 2014;21(1):1-4.

6.Zygmunt A, Adamczewski Z, Wojciechowska-Durczy?ska K,

Krawczyk-Rusiecka K, Bieniek E, Stasiak M, et al. Evaluation of

the effectiveness of iodine prophylaxis in Poland based on over 20

years of observations of iodine supply in school-aged children in

the central region of the country. Arch Med Sci. 2019;15(6):1468-

74. doi: 10.5114/aoms.2018.76150

7.World Health Organization, UNICEF, ICCIDD. Assessment

of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. A

guide for programme managers. 3rd ed. Geneva: WHO; 2001. 98 p.

8.Zygmunt A, Adamczewski Z, Wojciechowska-Durczy?ska K,

Cyniak-Magierska A, Krawczyk-Rusiecka K, Zygmunt A, et al.

Evaluation of efficacy of iodine prophylaxis in Poland based on the

examination of schoolchildren living in Opoczno Town (Lodz

Voivodship). Thyroid Res [Internet]. 2012[cited 2019 Nov 27];5

(1):23. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/

PMC3544695/pdf/1756-6614-5-23.pdf doi: 10.1186/1756-6614-

5-23

9.World Health Organization. Guideline: fortification of foodgrade salt with iodine for the prevention and control of iodine

deficiency disorders. Geneva: WHO; 2014. 44 p.

10.Khattak RM, Saifullah Z, Khadija G, Fayyaz A, Zaman S, Gul

M, et al. Regional Influences on Nutritional Iodine Status of Pregnant Women in Pakistan. Thyroid. 2018 28(11):1538-46. doi:

10.1089/thy.2017.0267

11.Aburto JN, Abudou M, Candeias V, Wu T. Effect and safety

of salt iodization to prevent iodine deficiency disorders: a systematic review with meta-analyses. Geneva: WHO; 2014. 150 p.

12. Leung AM, Braverman LE. Consequences of excess iodine.

Nat Rev Endocrinol. 2014;10(3):136-42. doi: 10.1038/nrendo.

2013.251

13.Thaker VV, Galler MF, Marshall AC, Almodovar MC, Hsu

HW, Addis CJ, et al. Hypothyroidism in infants with congenital

heart disease exposed to excess iodine. J Endocr Soc. 2017;1(8):

1067-78. doi: 10.1210/js.2017-00174

14. Bonglaisin JN, Ngond? EMC, Tsafack TJJ, Ngo Nlend M,

Mbakop CD, Wirsiy E, et al. Monitoring and impact evaluation of

iodized salt intervention in Cameroon. Heliyon [Internet]. 2019;

[cited 2019 Nov 21];5(5):e01670. Available from: https://

www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6525289/pdf/main.pdf doi:

10.1016/j.heliyon.2019.e01670

15.Al-Dakheel MH, Haridi HK, Al-Bashir BM, Al-Shangiti AM,

Al-Shehri SN, Hussein I. Assessment of household use of iodized

salt and adequacy of salt iodization: a cross-sectional National Study

in Saudi Arabia. Nutr J [Internet]. 2018;[cited 2019 Nov 21]17

(1):35. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/

PMC6389208/pdf/12937_2018_Article_343.pdf doi: 10.1186/

s12937-018-0343-0

16.Gärtner R. Recent data on iodine intake in Germany and

Europe. J Trace Elem Med Biol. 2016;37:85-9. doi: 10.1016/j.

jtemb.2016.06.012

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-19

Номер

Розділ

Статті