ПОЛІМОРФІЗМ 5G4 ГЕНА ІНГІБІТОРУ АКТИВАТОРА ПЛАЗМІНОГЕНА 1 (PAI-1) У ХВОРИХ НА ГОСТРІ УСКЛАДНЕННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.4.70.2019.4Ключові слова:
виразкова хвороба, виразкова кровотеча, ген інгібітору активатора плазміногену 1 (SERPINE 1), генетичний поліморфізмАнотація
Мета роботи - порівняльний аналіз частоти поліморфізму 4G/5G гена PAI-1 ужителів Чернівецької області, які хворіють на різні форми виразкової хвороби, та
оцінка можливого взаємозв'язку між різними генотипами і розвитком ускладнень.
Матеріали та методи. 60 хворих на виразкову хворобу: 42 (70%) чоловіків і 18
(30%) жінок віком від 21 до 83 років. У 37 (61,67%) хворих виявили виразку дванадцятипалої кишки, у решти (38,33%) - шлунка. У 12 (20%) хворих була неускладнена
виразка, у 5 (8,33%) - перфорація виразки, у 43 (71,67%) - виразка, ускладнена гострою кровотечею. У 14 (32,56%) хворих виник рецидив кровотечі. Генотипування PAI
за поліморфізмом 4G/5G здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для цього з крові пробандів виділяли загальну геномну ДНК, використовуючи
набір реагентів для виділення ДНК з клінічного матеріалу "ДНК-сорб В".
Результати. 33,33% обстежених хворих на виразкову хворобу без гострих
ускладнень мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 5G4 гена РАІ-1,
а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип
5G/5G. 60% пацієнтів з перфорацією виразки мають генотип 4G/4G, а по 20% -
інші варіанти поліморфізму. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед
пацієнтів з перфорацією виразки (p=0,03, =6,23) і виразкою без кровотечі
(p=0,02, =5,32). Алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих
з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів.
Висновки. Серед хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень жителів
Чернівецького регіону 33,33% мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 4G/5G гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не
виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. Пацієнти з перфорацією виразки (60%)
мають генотип 4G/4G, а по 20% - генотипи 4G/5G та 5G/5G. Поміж хворих на
гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G
(13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (p=0,03, =6,23) і
виразкою без кровотечі (p=0,02, =5,32), водночас алель 5G дещо частіше, але
недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без
рецидивів, що засвідчує роль спадкових порушень гена РАІ-1 у розвитку виразкових
геморагій. Урахування поліморфізму 4G/5G гена РАІ-1 може стати складовою
комплексу з прогнозування виникнення виразкових кровотеч у клінічних умовах.
Посилання
1.Maggio D, Barkun AN, Martel M, Elouali S, Gralnek IM.
Predictors of early rebleeding after endoscopic therapy in patients
with nonvariceal upper gastrointestinal bleeding secondary to highrisk lesions. Can J Gastroenterol.2013;27(8):454-58. doi: 10.1155/
2013/128760
2.Dutka II, Grynchuk FV. Аналіз факторів ризику розвитку
рецидивугастродуоденальної кровотечі виразкового ґенезу [The
analysis of the gast roduodenal ulcerous bleeding relapse emergence
risk fact ors]. Reports of Vinnytsia National Medical University.
2017;21(1 Ch 1):31-4. (in Ukrainian)
3.Mimuro J. Type 1 plasminogen activator inhibitor: its role in
biological reactions. Rinsho Ketsueki. 1991;32(5):487-9.
4.Cesari M, Pahor M, Incalzi RA. Plasminogen activator inhibitor-1 (PAI-1): a key factor linking fibrinolysis and age-related
subclinical and clinical conditions. Cardiovasc Ther [Internet].
2010[cited 2019 Dec 15];28(5):e72-91. Available from:https://
www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2958211/pdf/nihms191
856.pdf doi: 10.1111/j.1755-5922.2010.00171.x
5.Khan SS, Shah SJ, Klyachko E, Baldridge AS, Eren M, Place
AT, et al. A null mutation in SERPINE1 protects against biological
aging in humans. Sci Adv [Internet]. 2017[cited 2019 Dec 15];3
(11):eaao1617. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/
articles/PMC5687852/pdf/aao1617.pdf doi:10.1126/sciadv.aao16
17
6.Schleef RR, Loskutoff DJ. Fibrinolytic system of vascular
endothelial cells. Role of plasminogen activator inhibitors.
Haemostasis. 1988;18(4-6):328-41. doi: 10.1159/000215815
7.Kruithof EK. Regulation of plasminogen activator inhibitor
type 1 gene expression by inflammatory mediators and statins.
Thromb Haemost. 2008;100(6):969-75. doi: 10.1160/TH08-04-
0269
8.Ye Y, Vattai A, Zhang X, Zhu J, Thaler CJ, Mahner S, et al.
Role of Plasminogen Activator Inhibitor Type 1 in Pathologies of
Female Reproductive Diseases. Int J Mol Sci [Internet]. 2017[cited
2019 Dec 13];18(8):E1651. Available from: https://www.ncbi.nlm.
nih.gov/pmc/articles/PMC5578041/pdf/ijms-18-01651.pdf doi:
10.3390/ijms18081651
9.Kim JO, Han SH, Lee YH, Ahn TK, Lim JJ, Chung YS, et al.
Association of Plasminogen Activator Inhibitor-1 (PAI-1) Gene
Polymorphisms with Osteoporotic Vertebral Compression Fractures (OVCFs) in Postmenopausal Women. Int J Mol Sci [Internet].
2016[cited 2019 Dec 13];17(12):E2062. Available from:https://
www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5187862/pdf/ijms-17-
02062.pdf doi: 10.3390/ijms17122062
10.Liguori R, Quaranta S, di Fiore R, Elce A, Castaldo G, Amato
F. A novel polymorphism in the PAI-1 gene promoter enhances
gene expression. A novel pro-thrombotic risk factor? Thromb Res.
2014;134(6):1229-33. doi:10.1016/j.thromres.2014.09.021
11.Kumar A, Batra HS, Banerjee M, Bandyopadhyay S, Saha
TK, Misra P,et al. PAI-1 Study in Thalassemia Major Patients Receiving Multiple Blood Transfusion. Indian J Clin Biochem. 2017;
32(3):343-46. doi: 10.1007/s12291-016-0620-7
12.Hultman K, Tjarnlund-Wolf A, Odeberg J, Eriksson P, Jern
C. Allele-specific transcription of the PAI-1 gene in human astrocytes. Thromb Haemost.2010;104(5):998-1008. doi: 10.11 60/
TH10-04-0243
13.Ma Z, Jhun B, Jung SY, Oh CK. Binding of upstream stimulatory factor 1 to the E-box regulates the 4G/5G polymorphismdependent plasminogen activator inhibitor 1 expression in mast
cells. J Allergy Clin Immunol [Internet]. 2008[cited 2019 Dec
13];121:1006-12.e2. Available from:https://www.jacionline.org/
article/S0091-6749(07)02252-X/pdf doi: 10.1016/j.jaci.2007.
11.015
14.Lau JY, Sung J, Hill C, Henderson C, Howden CW, Metz DC.
Systematic review of the epidemiology of complicated peptic ulcer
disease: incidence, recurrence, risk factors and mortality. Digestion.
2011;84(2):102-13. doi: 10.1159/000323958
15.Jeon YJ, Kim YR, Lee BE, Cha SH, Moon MJ, Oh D, et al.
Association of five common polymorphisms in the plasminogen
activator inhibitor-1 gene with primary ovarian insufficiency.
Fertil Steril. 2014;101(3):825-32. doi: 10.1016/j.fertnstert.2013.
11.015
16.Panchuk II, Volkov RA. Praktykum z molekuliarnoi henetyky [Workshop on molecular genetics]. Chernivtsi: Ruta; 2007.
120 p. (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 I. I. Dutka, I. I. Panchuk, R. A. Volkov, F. V. Grynchuk, A. V. Ushakov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
