ВИКОРИСТАННЯ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ В ДІАГНОСТИЦІ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ШКОЛЯРІВ

Анотація

Артеріальна гіпертензія - захворювання, що характеризується періодичним або
стійким підвищенням артеріального тиску, виникає на фоні надмірної активності
симпатоадреналової або ренін-ангіотензин-альдостеронової систем. Поширеність
артеріальної гіпертензії у дітей становить від 1% до 14%, серед школярів - 12-
18%. Діагноз гіпертонічної хвороби встановлюють у дітей у випадку, коли первинна
артеріальна гіпертензія зберігається протягом 1 року і більше або раніше (за
наявності ураження органів-мішеней).
Мета роботи - оцінити та використати показники стану мікроциркуляції в
діагностиці артеріальної гіпертензії у школярів.
Матеріал і методи. Обстежено 80 дітей шкільного віку з сільської місцевості та
м. Чернівці. Середній вік дітей становив 14,2±0,11 років. До основної групи (40 осіб)
увійшли діти з підвищеним рівнем артеріального тиску, до контрольної групи - 40
клінічно здорових дітей. Вимірювання артеріального тиску проводилось автоматичними тонометрами зі змінними манжетами, тричі, з інтервалом у 2 хвилини.
Оцінку стану периферичної мікроциркуляції проводили за допомогою комп'ютерної
капіляроскопії (оцінено кількісні та якісні параметри).
Результати. У 26 дітей (65,0 %) основної групи рівень артеріального тиску був у
межах коридору 90-95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 14 дітей
(35,0 %) - перевищував 95-й перцентиль, що розцінено як артеріальну гіпертензію 1
ступеня. У всіх дітей контрольної групи рівень артеріального тиску знаходився в
межах 25-75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню артеріального тиску. Під час проведення біомікроскопії капілярів нігтьового ложа у 4
дітей основної групи (10 %) спостерігалася зміна форми капілярів та мало місце
зменшення їх кількості на одиницю площі, у 9 дітей (22,5 %) виявлявся феномен
"сладжування" та уповільнення кровотоку з локальною спазмованістю капілярів. У
контрольній групі таких змін не було. При оцінці периваскулярної зони, лінійної щільності і довжини капілярів відмінності в цих показниках між групами не спостерігалося. Вірогідна різниця була у дітей основної групи серед таких показників:
середня ширина капілярів, відстань між капілярами, середня кількість анастомозів,
що пояснюється наявністю локальної спазмованості капілярів у зв'язку із
погіршеною оксигенацією та уповільненим кровотоком у дітей із артеріальною
гіпертензією.
Висновки. У дітей із артеріальною гіпертензією частіше виявляються симптоми
порушення мікроциркуляції, а саме: зменшення ширини капіляра, наявність феномену
"сладжування", локальна спазмованість та уповільнення кровотоку, зміна форми
капіляра, що можна пояснити наслідком вегетативної дисрегуляції, яка, в свою
чергу, супроводжується порушенням гемодинаміки на всіх рівнях, в тому числі і
капілярному.