ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ЯК СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У світовій практиці формування критичного мислення (КМ) розроблено багато методик, способів та програм, кожна з яких приводить до бажаного результату.

Використовуючи різні методики формування критичного мислення, у конкретній ситуації педагоги стикаються з низкою особливостей: вік суб’єктів навчального процесу, навчальна дисципліна, на базі якої відбувається формування критичного мислення, психологічний клімат у колективі та форма організації процесу навчання. Тому для кожного випадку різні методики пропонують набір завдань (прийомів, методів), що є частиною певного критерію формування критичного мислення. До способів формування КМ відносять такі: технологія розвитку КМ через читання і писання, інсерт, кластер, розумова картка, прийом Фішбоун, кубик питань, ромашка питань, сінквейн, прийом «товсті» та «тонкі» питання, прийом «Шість капелюхів мислення», «Квітка лотоса», «Дерево передбачень (рішень)», створення проблемних ситуацій, кейсів, написання есе, прийом незакінченого речення, прийом нарощування знань та ін. У цій статті увага буде зосереджена на найбільш поширених прийомах розвитку КМ у студентів-медиків при вивченні предмету «патоморфологія» на кафедрі патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету. Мета роботи – обґрунтувати доцільність використання різних способів формування критичного мислення у медичному закладі вищої освіти, а також їх впровадження в навчальний процес студентів, які вивчають дисципліну «патоморфологія». Висновки. Критичне мислення є надважливою запорукою досягнення життєвого успіху у ХХІ столітті. Критичне мислення – це мистецтво аналізувати, наукове мислення,ухваленняретельнообміркованихтанезалежнихрішень.Критичнемислення є окремим типом мислення, який характеризується активністю, цілеспрямованістю, самостійністю, дисциплінованістю та рефлективністю. У процесі навчання студентів-медиків воно передбачає розвиток здатності: визначати проблеми, аналізувати, синтезувати, осягнути інформацію з будь-яких джерел, висувати альтернативи й оцінити їх, обирати спосіб розв’язання проблеми чи власну позицію щодо неї й обґрунтувати свої погляди, зробити свідомий вибір і діяти. Майбутній лікар повинен володіти критичним мисленням задля швидкого прийняття тактики лікування при невідкладному стані пацієнта. Важливо запроваджувати навчання щодо розвитку критичного мислення (розв’язання реальних проблем і прийняття здобувачами освіти рішень у різноманітних ситуаціях), створювати обґрунтовані підстави для вибору найбільш адекватних методів, прийомів, форм і засобів навчання.